На книгу про драконів

(НЕ) ПРИМУСОВО ВАГІТНА — сьогодні (28.10) - 15%!

Анотація:

Вона була впевнена, що кохає його — незнайомого хлопця у своїй голові. Але відтоді багато чого сталося… Тепер вона знає, що її доля — бути племінною самицею для поліпшення роду Ментальних Драконів, додавши нащадкам Родовий Дар Білих Дракониць — вміння підкоряти своїй волі чоловіків.

«Наша з Лейрою Істинність ініціалізувалася, і тепер ми приречені постійно бути поруч. Я навіть не міг мріяти про таке, коли махав киркою в каменоломні Південного королівства».

 «— Ну що ви стоїте, як не рідні? Обійміться і вперед! Робити ментальних дракончиків! — підморгує Імператор і тут до мене доходить…
Я покинула рідний дім, втратила право на трон і залишилася без сім’ї тільки для того, щоби поліпшити Рід Ментальних Драконів!»
***
Можна читати окремо!

***

Рандомні уривки:

Уривок 1
"— Ще двоє дітей Остера?? — обличчя Верони витягується, і вона стає трохи схожою на чаплю.
— Ні-ні. Хлопчики — брати Каріона, — відразу заспокоює її Арта.
Я ж не можу стримати смішку, на що жінка відразу реагує:
— А ви даремно смієтеся, Лейро. Або ви думаєте, що Каріон буде не такий, як його батько? Порода Ментальних бере верх у всьому. Кажуть, ваш чоловік схожий на Остера в молодості! А це означає тільки одне — за ним око та око потрібно!
Слова Верони боляче чіпляють мене. Я це все й так розуміла, але коли тобі те ж саме каже стороння жінка… Це вже відчувається як проблема…
Те, що Остер у молодості був гулякою і гульвісою, видно неозброєним оком. Досить просто перерахувати його позашлюбних дітей. І не факт, що це всі…
Але, якщо Каріон спробує піти по стопах батька, я йому дещо відірву… І це будуть не вуха. Хоча теж парний орган…"

Уривок 2
"— Некрилаті Боги, Лейро! Ти мене дивуєш… Не забувай, ми — жінки, нам це не потрібно! Тим більше тобі…
— А що в мені особливого? — тут же напружуюсь, але сподіваюся почути щось на кшталт «Ти й так розумна!» Або «У тебе відмінна освіта!», але Верона опускає мене на землю:
— Твоє завдання — народжувати. А для цього мізки не потрібні й тим більше — диплом Академії. Щоправда, не уявляю, як ти впораєшся — ти така тендітна… Але може ще просто недорозвинена… І ти правильно робиш, що не підпускаєш Каріона до себе. Тобі ще рано заводити дітей. І ще непогано було б набрати трохи ваги. В обох іпостасях. Але це не проблема. У їдальні тут чудово годують. Та й Остер виділив гроші на витрати… — «заспокоює» мене Верона, зневажливо оглядаючи. — У тебе ще і стегна завузькі… Але ти із цим нічого не зробиш. Залишається тільки молити Богів, щоб вони допомогли!
Повільно вдихаю і видихаю, стримуючи себе, щоб не вчепитися цьому стерво кігтями в обличчя. Але розумію, що дихальна гімнастика, якої колись навчив мене батько, зараз не допоможе. Відчуваю, як подовжуються мої кігті й ось-ось з’являться луски на обличчі… але ситуацію і чарівне личко своєї дружини рятує Ітон."

Уривок 3
"Сестра йде не прощаючись та злісно грюкнувши дверима, а я, залишившись нарешті наодинці зі своїми невеселими думками, замислююсь над своїм майбутнім. Здається, після шлюбного обряду з принцом Аріасом у мене з’явиться ще один смертельний ворог…
Віррада закохана, а я знаю свою сестру — вона буде до останнього боротися за те, що вважає своїм.
Вечерю мені приносять прямо в кімнату. Я, звісно, не особливо розраховувала на трапезу в сімейному колі, але десь у глибині душі сподівалася на таку можливість…
Що ж, пора усвідомити, що до минулого повернення немає. Отже, мені треба звикати до реальності. А реальність така: поки я не народжу дівчинку — майбутню спадкоємицю трону, зі мною будуть поводитися як мінімум ввічливо та з турботою. Що буде після — я навіть не хочу думати…
А ще не можна ігнорувати те, що далеко не всі в палаці задоволені моїм поверненням."