Вітаю,  шановні читачі. Хочу познайомити вас з героями книги

Повернення у Мертвий світ

Це Емма, яка живе у прийомній родині, у маленькому французькому містечку Вельєр в Бургундії.  Їй 14 років. Вона навчається в коледжі у третьому орієнтованому класі (по-нашому - 9). 

Десять років тому у містечку стався Різдвяний заколот (спроба запобігти руйнівним наслідкам бездумного втручання людини в природні процеси), і з того часу усе природне потихеньку нищиться, замінюється на штучне. Із Живого світ людей поступово перетворюється на Мертвий. Емма відчуває, що зі світом щось не так. Мер Вельєра задумав проєкт “Місто під дахом”, і дівчина розуміє, що незабаром дощ, сніг, вітер, сонце також зникнуть з її життя. Під дощем Емма починає щось невиразно пригадувати. Їй подобаються ці животворні потоки небесної води.

“Дощ почався зненацька. Емма зірвалася бігти, потім уповільнилася й зупинилася. Небесна вода заливала їй обличчя, просочувалася під волосся, скапувала за куртку. Здійнявся вітер. Розкололося  небо. Певно, остання гроза цьогоріч. Емма стояла, подавшися грудьми назустріч зливі. Із  неймовірним захватом слухала вона перегук стихій – дощу, вітру, грому, тишу блискавки. Який “Дах над містом”?! Вона помре, якщо буде дах. Або... Або зробить так, щоб його не було... Емма навіть злякалася того, що здумалося. Вона витягла чорне перо й підставила його під потоки води...

То не грім з неба, то стикаються брили на дні річища. То не дощ з хмари, то фонтани з-під землі. То не вітер з гір, то свистять крила монстрів. То не блискавки, то їхні пащеки вергають вогонь... І вона, Емма, була там... Вона бачила...”

Запрошую до читання.