Багато хто вже знає, що я люблю читати. Хлібом мене не годуй, а якусь книжечку згризти дай. Нещодавно на стіл подали «Перехрестя світів. Фантом». З'їла. Настав час переварювати. 

Є страви м'ясні, є рибні, є солодощі. Тут же – темне фентезі. Поєднання містики, потойбічного та звичайного людського. Питання переродження життя, людських гріхів, людської сліпоти. Шеф повар: Олександра Шен. І, люди, тут не буде бездоганно вилизаної тарілочки. Інститутські нудні описи не чекайте. Точність, влучність, стислість. Гостринка. Усе, аби не перегружати голову після важного дня. Просто для задоволення. 

Є і сенси, і цікаві герої. Поєднання різних часових проміжків. Таємниця, що тягнеться із розділу в розділ. Родзинок поклали в цей кекси достатньо, не хвилюйтеся. Деколи навіть можна подратуватися, коли черговий раз читаєш оце «Людииии». 

Із плином часу ловиш себе на думці, що є вже певні міркування щодо подальших подій, що розгадав загадку або що повністю захоплений долею певного персонажа. Моїм улюбленим героєм, як би це дивно не звучало, виявився годованець. Втілення жалоби, ненаситності. І да, я віддам йому свою душу, нехай тільки тягне в хату все, що найде, аби я тільки не жила на роботі. 

Чи рекомендую читати? Однозначно. Чи знайдете щось для себе «на подумати»? Не сумн

іваюсь.