Відгук на книгу Світлани Фої — «Відьомське дзеркало» (написано в рамках марафону Тетяни Гіщак)

Якщо ви шукаєте історію, де філігранно сплелися містика, жахи та романтична комедія — вам сюди!

Все починається з абсолютного «особистого апокаліпсису» головної героїні. В один день усе летить шкереберть: плани руйнуються, а оточуючі нарешті скидають маски. Бос (який за сумісництвом є братом її хлопця) починає приставати, після звільнення цей слизняк ще й звинувачує її в домаганнях, хлопець їде, зі знімної квартири просять виселитися, а батьки повідомляють, що бабуся при смерті...

Здавалося б, катастрофа? Але книга взагалі не сприймається як безпросвітна драма! Головна героїня має просто розкішне почуття гумору та іронічний погляд на життя, тому всі халепи ми бачимо через призму її влучних коментарів. А коли викликане таксі виявляється авто колишнього однокурсника, до якого в неї досі є цілком реальні почуття, вона блідне, червоніє і хоч на якийсь час забуває про свої проблеми.

Але вся комедійність розсипається, щойно вона приїжджає до батьківського дому та зіштовхується з найсправжнішою, поясненню не підвладною містикою...

!!! Порада: краще не читайте ці моменти на ніч, відкладіть на ранок! Деякі сцени дійсно лякають до дрижаків.

Проте незламний оптимізм героїні, підтримка родини та допомога того самого неочікуваного «таксиста-шанувальника» виводять ситуацію до хепі-енду. І як вишенька на торті — наприкінці нам підкидають такі цікаві таємниці, що я б із задоволенням почитала велике продовження в стилі сучасного містицизму про відьом та відьмаків Київщини! Чому? Бо з внутрішніми коментарями цієї героїні навіть найстрашніший вурдалак перетворюється на волохатого шкідливого пса, з яким просто краще не мати справи. =))

Підсумок: Книга написана дуже легко, читається на одному диханні та дарує цілу гаму емоцій — від нервового смішку до справжнього страху й щирої радості за героїв.

Щиро рекомендую до прочитання! Саме те, що треба, в тиждень перед Геловіном!