А ваші персонажі теж іноді забувають, хто тут автор? ?

Коли я тільки починала писати, мені здавалося, що все просто: придумуєш персонажів, продумуєш сюжет, розписуєш сцени — і залишається лише перенести задумане на сторінки.

Ага. Звісно. ?

Згодом з’ясувалося, що мої герої мають власну думку щодо розвитку подій.

Іноді я сідаю писати сцену, вже точно знаючи, що персонаж має сказати, як відреагувати й навіть які емоції відчути.

А потім доходжу до потрібного моменту й розумію: ні, він так не вчинить. Це зовсім не в його характері.

І доводиться змінювати плани.

Найсмішніше, що після цього сцена часто виходить набагато природнішою, ніж я уявляла спочатку.

Ось і виходить: начебто авторка тут я, але іноді здається, що персонажі просто дозволяють мені записувати їхню історію. ?

А у вас таке трапляється? Чи ваші герої слухняно дотримуються плану? ?