Гординський. Принцеса на випробувальний термін

Я встав і підійшов до вікна. Булочка. Говорить із Вікторією. Мала ніби відчула, що я дивлюся, і підняла на мене очі. Чого я готовий зараз кинути все до дідька і поїхати з нею?

 - Алло? Вовчику, відвези Мелісу куди скаже. - сказав я своєму водієві. Вона швидко опустила очі.

 - Кого? - не зрозумів він.

 - Покоївку, ту, що стоїть зараз із Вікторією.

 - Зрозумів! - він поклав слухавку.

За секунду я вже бачив здивування Вікторії, коли до них підійшов водій.

Мала знову глянула на мене й демонстративно пройшла повз автівку такою ходою, ніби вона англійська королева, піднявши підборіддя.

Дідько, уже майже вечір. Як вона.... 

Зателефонував Володимир.

 - Алло?

 - Босе, дівча відмовилося.

 - Бачив. Простеж, щоб вона дісталася додому. - сказав я, дивлячись, як вона виходить за ворота.

 - Як?

 - Можеш їхати за маршруткою, можеш умовити поїхати, все одно. 

 - Зрозумів. Усе зроблю. - добре, що він не ставить зайвих запитань. Бо відповіді я і сам не знаю.

 Підписуйтесь на мій телеграм канал