До сьогоднішнього розділу ⚡✨

Гординський. Принцеса на випробувальний термін

Я приїхала до будинку Гординського, запізнившись на десять хвилин. Швидко переодяглася. Цього разу халат був більший.

У мене сьогодні виходило набагато краще. Господарів, здається, вдома не було, і я майже впоралася. Залишилася лише одна кімната.

Я йшла коридором, коли назустріч мені з кабінету вийшов Рамір.

 - Булочко, ти запізнилася на десять хвилин. -  сказав він, проходячи повз.

 - Знаю. Маршрутка. -  тихо відповіла я.

Мені не хотілося з ним говорити. Вірніше, мені дуже хотілося бути поруч, але я повинна йти. Бігти, як казала Синька.

 -  Від завтра тебе забиратиме водій. - він зупинився навпроти мене.

Алергія.... 

 -  Це зайве. Я завтра раніше приїду, обіцяю. - відповіла і хотіла піти. 

 -  Не зайве. - він перегороджував прохід. 

Я відчувала, що він розглядає мене, але не наважувалася підняти погляд.

 - Булочко, як коліно? -  запитав тихо.

 -  Жити буду.

Я все-таки глянула на нього. Він розглядав моє обличчя, ніби щось шукав. Якусь емоцію.

 - Ти щось їла чи голодна приїхала? -  запитав він.

 -  Це важливо? Раміре, у мене ще є справи, тому вибачте, я піду.

 Запрошую вас до мого телеграм каналу