Думаю, зробила цю сцену чуттєвішою… А ви що скажете?

Аналітичний розум Максимуса уже вибудував ідеальну тактику для вишуканої домашньої помсти. Темний маг підійшов до ліжка, зняв сорочку і залишився в одних вільних домашніх штанах. У місячному світлі контури його сильного тіла виглядали майже скульптурно, а в сіро-зелених очах спалахнув той самий небезпечний, іронічний вогник, який Емільєн зазвичай бачив під час складних алхімічних експериментів.

— Емілю, — тихо, з оксамитовою хрипотою в голосі промовив Максимус, сідаючи на краєчок ліжка й повільно нависаючи над кіцуне. Його великі долоні вперлися в матрац по обидва боки від голови рудого бешкетника, замикаючи його в пастку. — Ти весь вечір нагадував мені про правила, які ти так самовпевнено вигадав. Про те, як я маю мовчати, терпіти й коритися кожній твоїй примсі.

— О так, — Емільєн зухвало підняв підборіддя, а його пухнасті вуха грайливо сіпнулися вгору. — І ти був дуже слухняним хлопчиком, магістре. Мені сподобалося твоє майже бездоганне мовчання.

— Ключове слово — «майже», — Максимус хижо примружився, і кутики його губ сіпнулися у тонкій посмішці. — Справа в тому, що темна магія вчить нас балансу. За кожну дію має бути відповідна протидія. Ти хотів подивитися на іспит моєї витримки? Тепер моя черга тестувати твою. І я вигадав для нашої близькості одне дуже просте, але вкрай жорстоке правило.

Емільєн зацікавлено вигнув брову, а його хвіст збуджено ворухнувся під ковдрою.

— І яке ж? Тобі не дозволено застосовувати тут свої магічні сувої, Максе.

— Ніякої магії, Емілю, — прошепотів Максимус прямо йому в губи, обдаючи гарячим подихом. — Лише чиста анатомія. Моє правило на цю ніч: я робитиму з тобою все, що захочу, але тобі заборонено видавати бодай один звук. Якщо ти бодай раз замурчиш, зойкнеш чи вимовиш моє ім'я до того, як я дозволю... ти програв. І завтра весь день ти проведеш у моєму кабінеті, мовчки сортуючи найнудніші податкові квитанції від міської гільдії. Без права на гострі коментарі.

https://lnk.booknet.ua/01m5n27gbbsmw2tyegk26mq9c1