Мій роман "Знову ти, знову я" має цей троп, бо колись я від нього тупо шаленіла!!! 

Люблю, коли описують колишні стосунки, якими у них були наші персонажі, як вони змінилися через роки, що переосмислили, як рухатимуться далі. Потім ця нова-стара пристрасть, спільні спогади, травми, виклики... Ну мене розриває, вас ні?

Дуже часто від людей зараз чую, що троп другий шанс це фігня, і через те я так довго тримала свій рукопис на замку. Хоча описувати дві часові лінії для мене було прям капець як натхненно. 
Якщо вам цікаво, що з цього вийшло, запрошую до прочитання. 

Буде чуттєво, пристрасно, подекуди смішно, а найголовніше - щаслива кінцівка і продовження серії з персонажами, які вам точно полюбляться!