— Ти маєш одружитися з донькою Вассарів.

— Перепрошую, батьку, але, здається, я неправильно почув.

   Янь Ліам на мить заплющив очі, подумки готуючись до довгої розмови, якої йому дуже хотілося уникнути.

— На жаль, сину, ти почув мене цілком правильно.

— Тоді я сподіваюся, що наступна частина цієї історії буде значно переконливішою за її початок.

   Лунвей зняв окуляри, повільно поклав їх на стіл і подивився на батька з таким виразом обличчя, ніби щойно почув найабсурдніше твердження за все своє життя.

   Янь Ліам лише зітхнув.

   Здається, вечір обіцяв бути довшим, ніж він сподівався.