Понад рік тому в мене виникла ідея для книги. Я продумувала персонажів, сюжетні лінії тощо, проте, коли сіла писати, зрозуміла, що вперше прописати таку кількість деталей та сюжетних поворотів мені трохи складно. Тож я вирішила почати з чогось меншого. «Сімдесят восьма паралель» від самого початку задумувалася як невеличке оповідання, але потім... щось пішло не так) І ось я вже маю чотири розділи (планується шість).

Також я мала намір написати легке, ненав'язливе осіннє оповідання, і ця ідея досі живе в мені, хоч осінь уже й добігає кінця... Що ж, хтозна, можливо, взимку ви матимете змогу поностальгувати за осінню і прочитати мою нову історію;)

Чи любите ви читати «сезонні» історії не в сезон? Наприклад, затишні осінні книги взимку, щоб трохи поностальгувати?