Писати попри все: незламність ??

Нова глава вже на вас чекає!

І сьогодні її вихід для мене — дещо більше, ніж просто чергове оновлення історії.

Я живу у прекрасному Запоріжжі — місті, яке щодня продовжує жити, попри війну, постійні обстріли та атаки безпілотників. І, як і багато хто з вас, я проходжу крізь ці страшні моменти нашої історії. Чую тривоги, хвилююся за близьких, переживаю за рідне місто й намагаюся знаходити сили для звичайних речей, які колись здавалися такими простими. Навіть для того, щоб сісти й писати.

Тому хочу перепросити вас за те, що часом зникаю, довго не з'являюся з новими главами й не можу працювати так продуктивно, як мені хотілося б. Постійна напруга, обстріли та виснаження забирають чимало сил. Іноді їх просто не залишається на творчість, навіть коли всередині є стільки історій, якими хочеться поділитися з вами.

Але сьогодні нова глава вийшла. І я дуже цьому рада.

Для мене це маленьке нагадування про те, що навіть у найскладніші часи ми здатні повертатися до того, що любимо. Можливо, повільніше, ніж раніше. Можливо, не так часто, як хотілося б. Але все одно — крок за кроком, сторінка за сторінкою.

Я не хочу обіцяти вам, що вже завтра повернуся до колишнього ритму. Проте я щиро сподіваюся, що поступово зможу відновити свої сили, знову ввійти в робочий темп і частіше радувати вас продовженням історії.

Дякую кожному, хто залишається зі мною, чекає на нові глави, читає, підтримує й не забуває про мою історію, навіть коли я надовго зникаю. Ваша підтримка для мене справді багато важить.

Ми всі по-своєму переживаємо цей непростий час. У кожного свої страхи, свої труднощі й свої способи знаходити сили рухатися далі. Та я хочу вірити, що ми вистоїмо. Що попри все зможемо зберегти в собі здатність мріяти, творити, любити й будувати плани на майбутнє.

Нас не визначають ті випробування, через які ми проходимо. Нас визначає те, що ми продовжуємо робити, навіть коли важко.

Ми не зламаємося. Ми зможемо. А я продовжу писати свою історію — і дуже хочу, щоб ви й надалі були її частиною.

Бережіть себе та своїх близьких. Обіймаю кожного з вас. ❤️

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Вень Чжулун
22.10.2026, 22:35:47

❤️❤️❤️

Інші блоги
Хто сподобався Лівії? Або все ж не сподобався?)))
— Він тобі сподобався? — Хто? — смикнулась я, відразу згадуючи графітові очі. — Цей ваш інспектор? Ти що, геть здурів? — Я помітив, як ти на нього дивилася, — усміхнувся кіт. — Не вигадуй! — підкотила
✦ Місто. Розділ 15. Покинута ✦
Доброго часу доби, мої хороші! ☀️ З радістю повідомляю: п'ятнадцятий розділ — «Покинута» — книги «МІСТО. Історія Ріки» вже опублікований на сайті ✅ Чекаю на за ваші думки та враження! (⁠.⁠ ⁠❛⁠ ⁠ᴗ⁠
⚜️ Нові глави ✨ Між двома подихами ⚡буря
✨ Доброго вечора, шановні митці й мисткині слова, читачі й читачки✨ ⚜️ Зустрічайте наших красенів-джентельменів: Еліан, Крістофер і Едвард Хто подобається Вам найбільше?)) ⚜️ У наступному — завершальному
Дуже сподіваюсь ви не розбіжитеся ;)
Всім привіт! ⁠♡⁠‿⁠♡ Мої любі.♥️ Через особисті обставини я змушена тимчасово поставити публікації книг на паузу. Дякую кожному за розуміння та підтримку. Обов’язково повернуся до вас, щойно це стане можливим.
Дарк романи – це не про поцілунки. То про що?
Мені здається, справжня атмосфера дарк-романсу починається не з поцілунків. Вона починається з нічних коридорів, у яких надто тихо. З поглядів, значення яких ти не можеш розгадати. З людини, яка знає про тебе трохи більше,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше