Техноїд не шипів, як Яро, не лаявся, не обурився, просто ухилився від випаду, примружив очі, які змінили колір з синього на бірюзовий, і якось дивно засяяли. І нахилив голову на бік по-совиному сказав все ще спокійно, але з відчутним натиском:

– Медперсонал, ще одна така витівка. І буду змушений підрізати тобі кігтики.

– Що? Ти мене що зараз з кішкою порівняв? – обурилась я.

– Це виключно твій аналіз почутого, відмінний від сенсу, – почало це розумничати.

 Я  гнівно махнула хвостом і дивлюся на нього спопеляючим поглядом, вишкірилась показуючи ікла, зашипіла.

– Ти офігів? І взагалі… тоді на тебе треба скаржитися за жорстоке поводження з тваринами!

– О, так ти визнаєш що дика кішечка? Давай так, ти будеш слухняною, а я тобі котячої м’яти принесу.

– А ти якщо слухняно мене повернеш додому, я тобі мастила принесу. Яке тобі подобається? Щоб детальки не скрипіли. До речі, як там в тебе основна деталь: не клинить?