Вона ще не знала, що пов’язує двох чоловіків, між якими давно пролягла невидима прірва.

Опритомнівши після дивного видіння, Яромира почула розмову, якої не мала чути.

— Тоді чому досі не можеш мені пробачити?

— Бо ти досі не розумієш, що саме зробив.

Між ними зависла тиша. Важка, сповнена слів, які роками залишалися невимовленими.

— Ти досі її звинувачуєш? — запитав Радослав.

— Ні.

— Тоді кого?

Влас відповів не одразу.

— Себе.

І раптом Яромира зрозуміла: за їхньою неприязню ховається щось значно більше, ніж давня образа. Чиясь втрата. Чийсь вибір. Можливо, помилка, яку вже неможливо виправити.

— Вона не повинна знову опинитися перед цим вибором, — промовив Влас.

— А якщо цього разу вибір буде за нею?

На мить здалося, що навіть повітря між чоловіками стало густішим.

— Ти не залишиш їй такого шансу.

Радослав гірко всміхнувся.

— Не всього, Власе. Дещо я втратив саме тому, що колись відступив.

Яромира ще не знала, про кого вони говорили. Не розуміла, яка правда розділила їх і чому жоден не готовий відступити.

Але одне відчувала безпомилково: минуле, про яке вони мовчали, досі мало над ними владу.

І, можливо, цього разу воно прийшло по неї.

https://booknet.ua/book/narechena-velesa-b459788