а що, якщо поруч із тобою є людина, яка помічає кожну твою зміну, бачить, коли ти брешеш про свій стан, і намагається тебе зрозуміти…

але ти настільки зайнята очікуванням уваги від іншого, що навіть не помічаєш її?

у моїй книзі є такий персонаж.

і я поки не знаю, чи читачі полюблять його так само, як, можливо, полюблю його я.

як думаєте, хто цікавіший у романі: той, кого героїня кохає, чи той, хто справді її бачить? ?