Доброго дня! Пишу відгук на марафоні Елани Чунту, цього разу організованого у співпраці з TeyLemishNock, “Прочитай мене!” Першими мені випали одразу два твори з надприродною складовою:

“Котик для Вищого ” Анастасії Газе занурює у діяльність ООНН – Організації Оберегу та Нагляду Нечісті. Вампіри, Пожирачи сердець та інша захоплива нежить існує у Києві поряд зі звичайним життям — і завданням агентів організації є розслідування усіляких “дивних справ”, приборкання та утаємничення. Кет, вона ж Катруся, знайома мені за книгою “Оберни”, тут уже доросла дівчина, після навчання стає на службу і стикається з тим, що її колишній однокласник Любомир, з яким неї до того ж давні рахунки, тепер… її бос! Та це геть не означає, що Кет дотримуватиметься субординації. Іще чого!

Оповідь динамічна, гостра й іронічна, а за протистоянням та співпрацею енергійної Кет і стриманого Любомира цікаво спостерігати. Хлопець ще й за походженням наполовину вампір, що накладає дуже своєрідний відбиток — у зв’язку з цим дуже потішило гумористичне перевертання тропу про боса і секретарку. 

“Квартира поверхом ліворуч ” Іванки Сокіл, навпаки, починається дуже спокійно, навіть буденно — із заселення молодого хлопця Данила Лихоїда на нову квартиру. Себто квартира нова для нього, а насправді досить стара і приховує чимало таємниць, через які хлопцеві, відчуваю, ще доведеться не раз виправдати власне прізвище…  А починається все з діри за ванною…

Цікавий образ головного героя — чим далі, тим виразніше проступає його самотність. Вчорашній футболіст-юніор, тренер-початківець, він засинає сам під звуки вибухів, а з родиною в нього, як то кажуть, усе складно. Причому не в якомусь драматичному сенсі, а досить буденно — і від того надто впізнавано. Коли рідних людей розділяє не трагедія чи сварка, а те, що кожен поступово облаштовує власне життя, у якому для тебе ніби залишається дедалі менше місця… Складається враження, що Данилові бракує не стільки допомоги, скільки відчуття, що десь на нього чекають, що він комусь потрібен не за обставинами, а просто тому, що він є. І що саме це й штовхає хлопця до чогось екстраординарного…

Обидва твори мають свої особливості й інтригують кожна по-своєму. Дякую авторам та організаторам марафону за нагоду відкрити для себе нові історії! ✨❤️✨