Не буди в ньому звіра

Я стиснув кермо, виїжджаючи з її двору. Вовк усередині лютував, вимагаючи повернутися.

 -  Навіть не думай. Вона дівчина Тіма.

У відповідь почув гарчання.

 - Та знаю я, що вона наша пара! Не треба мені про це нагадувати кожні п'ять хвилин!

Проблема в тому, що я й сам хотів повернутися. Притиснути її до себе, знову відчути той запах, який за один вечір....

Тридцять п'ять років я чекав на істинну пару. А коли знайшов, виявилося, що це людина, дівчина друга. Ще й абсолютно не уявляє, серед кого сьогодні побувала.

Але, бляха, яка ж вона.... Я знову згадав, як Маша стала навшпиньки й поцілувала мене в щоку.

Звичайний поцілунок, нічого особливого. Тільки моєму вовкові цього вистачило, щоб мало не вирватися назовні просто посеред міста.

 Я пригальмував біля перехрестя, і тут вовк раптом притих, але не заспокоївся.

За секунду я теж відчув це. Запах вовка, я опустив скло й повільно втягнув повітря. Не подобається, зовсім не подобається. Запах був слабким, але йшов із боку будинків, де я щойно залишив Машу.

 -  Тільки не кажи, що це те, про що я думаю. - пробурмотів я. Вовк уже рвався назад, і я розвернув автівку.

Цього вечора в місті знайшли четверту роздерту дівчину. Точніше, мені вдалося знайти її ще живою. І я не збирався ризикувати, залишаючи свою пару саму, поки не з'ясую, хто полює на людей.

 Бонус ❤ Мудрий. Як ( не) піддатися спокусі?

 iHWA01NM

 Заглядайте в мій телеграм канал