Додано
18.10.26 19:23:36
Кохання через роки. - 25% Ще кілька годин.
ЗНИЖКА ДІЯТИМЕ ЩЕ КІЛЬКА ГОДИН!
Коли ми вже під'їжджали до ферми , я побачив як на дорогу вибігла Даша. Вона бліда як крейда і вся в сльозах. Біжить навпроти нас. За нею вибігла Ганна. Що вже сталось? Іван зупинив автомобіль наче прочитав мої думки.
- Мама! Матуся! - кричить Соля і показує пальчиком на Дашу. Сказати що я охринів, це нічого не сказати... Відчинив дверцята і вийшов спершу сам а потім вийшла Соля і побігла до Дашки. Та спершу здивувалась, прикрила рот долонею і побігла навпроти.
- Соля! Сонечко! Янголятко моє. - Даша впала на коліна і почала цілувати обличчя дівчинки. А в мене здається серце зараз вискочить. Її донька. Її і Макса. А могла бути моєю... Мені раптом нестерпно захотілось стати їх частинкою. Обійняти обох і... І що , Данило? Готовий просто так все забути? - Соломіє, скільки разів я тобі казала, ніколи не розмовляй з незнайомцями. Казала? А ти ще й в авто сіла. - кинула на мене злющий погляд . - Я так злякалась, маленька. Ніколи більше так не роби. Добре?
- Але ж ми познайомились. Це Даня. Він хороший. І він сказав що я більше не піду в садочок. - ще одна блискавка в мою сторону.
- Іди з бабусею Ганною , я хочу поговорити з... З Данею. - дівчинка взяла жінку за руку і за мить вони зникли за воротами як і Васильович. Даша ж відразу підійшла до мене і штовхнула в груди. З її очей продовжують текти сльози від яких мені боляче.
- Навіщо? Навіщо ти це зробив? - почала бити мене в груди кулачками. - Я мало не померла зі страху. Ти настільки ненавидиш мене? - я різко потягнув її і притис до себе. Даша спершу намагалась вивільнитись, а потім просто вголос розплакалась. Обіймаю її і гладжу долонями по спині і по голові.
- Чшшш. Тихо, Дашо. Тихо, маленька. - мене накрило такою безмежною ніжністю, що аж дихати стало важко. Занурююсь носом в її волосся, втягую його аромат і прикриваю очі. Боже! Як довго я про це мріяв. Як виявляється шалено я за нею скучив. Стільки часу минуло, стільки всього сталось , а я досі дурію від неї. Бо як би там не було , а вона моя. Нехай зрадниця, нехай корислива , але моя. Моя Снігуронька.
ГАРНОГО ВЕЧОРА І ТИХОЇ НОЧІ!
Тетяна Калинова
2941
відслідковують
Інші блоги
Завершила своїх геловінських Гарбузів ☺️
РІЗАТИ НЕ МОЖНА ПОМИЛУВАТИ
Я розумію, що це не та історія, за якою приходиш на Букнет.
Але, можливо, в якийсь вечір, коли нічого не хочеться і сумно — саме це оповідання комусь
Друзі, мені потрібна ваша допомога. Без жартів. Я пишу «Помічницю для боса» і досі сперечаюся сам із собою, який на вигляд Назар Корецький. У тексті про нього сказано небагато: сірі очі з темним обідком, пряма лінія
Любі читачі! Нарешті можу поділитися з вами чудовою новиною — роман «Вона моя» повністю завершений! ❤️ Ця історія довго чекала свого фіналу. Дякую всім, хто залишався зі мною, чекав продовження та не забував
Коротше, як і багато з нас я викладаю на "ресурсах, які тут неможна називати" Зокрема весь цикл "Оберни..." де в мене є: Вампірка з травмою жертви психологічного насилля, яка випадково вляпалася в материнство і
Я краєм ока поглянула на тих дівчат, які, не приховуючи цього, спостерігали за нами. Та й не дуже хотілося їсти при них. Незручно. Гординський простежив за моїм поглядом. - Дівчата, у вас грошей немає на десерт? - запитав

3 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиОго, як пощастило читачам! Така велика знижечка на чудову книгу!
Дякую, люба! Натхнення! Обіймаююю ❤️
Анна Харламова, Щиро дякую, моя хороша за підтримку. ❤️❤️❤️Мені дуже приємно. ))) Дуже ціную. ❤️❤️❤️
❤️❤️❤️❤️
Лана Рей, ❤️❤️❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати