Я звик до жіночих поглядів. Знав, як на мене дивляться, знав, яке враження справляю, і давно перестав на це реагувати.
Але ця жінка не просто розглядала мене. Вона зависла, і чомусь це мене розважило, хоча зовні я навряд чи змінився в обличчі.
Потім вона опустила погляд на себе, помітила, наскільки розійшовся халат, і я очікував, що зараз вона його поправить.
Не поправила.
Навпаки, знову подивилася на мене, і цього разу в її погляді з'явилося щось значно цікавіше за звичайне жіноче захоплення.
— Це мені?
Вона кивнула на коробку в моїй руці.
Я теж глянув на неї.
Лише тепер до мене дійшло, що кур'єр, очевидно, подзвонив саме в ці двері, перш ніж відійшов зі своїми коробками.
Отже, так. Їй. Я простягнув коробку. Вона забрала її й кілька секунд дивилася на мене так, ніби чекала чогось іще.
Я теж мовчав.
— Схоже, більше нічого не треба.
Жінка вже почала зачиняти двері, але раптом зупинилася.
— Ні-ні, почекайте. Німфоманкою я вже була, а от злодійкою ставати поки не планую.
Я підняв брову.  Це ставало цікавіше.
Вона подивилася на коробку, потім на мене, знову на коробку, і на її обличчі поступово з'явився вираз людини, яка щойно згадала щось дуже важливе й дуже неприємне.
Я не поспішав їй допомагати. По-перше, мені було цікаво, до чого тут німфоманія. По-друге, я нарешті зрозумів, ким вона мене вважає.
Кур'єром.
Я ледь помітно повів бровою, але виправляти її не став. Не знаю чому. Можливо, тому що вперше за весь день мене щось справді відволікло від думок про весілля.
Вона тим часом знову мене оглядала, цього разу значно повільніше. Я чудово бачив напрямок її погляду й не мав жодних сумнівів щодо того, що відбувається в її трохи нетверезій голові.
А потім вона усміхнулася.
— Натурою візьмеш?

Кур'єр — міліардер

?НОВИНКА? ,
ВІД ЯКОЇ СТАЄ НАДТО СПЕКОТНО! ?
​Дівчата, тримайтеся, бо вийшла гаряча новинка Ірини Музи —

«КУР'ЄР —
         
МІЛЬЯРДЕР»

​? Гарячий і брутальний герой: різниця у віці, сивина у бороді, татуювання та харизма від якої мліють ноги.

​? Яскраві емоції та пристрасть: хімія між героями спалахує з найпершої хвилини.

​? Інтрига та секрети: як мільярдер опинився на порозі в ролі кур'єра і чим обернеться ця угода?

Анотація:

Відчиняючи двері, згадую, що розплатитися за посилку мені, власне, нічим. І тільки збираюся придумати якусь переконливу відмазку, як усі думки разом вилітають із голови.

Бо переді мною стоїть він.

Величезний, широкоплечий, татуйований, із темним волоссям, східними рисами й густою бородою, яку вже добряче посріблила сивина. До біса красивий, дорослий і настільки мужній, що я безсоромно розглядаю його довше, ніж дозволяє пристойність. А він не посміхається, лише дивиться на мене важким темним поглядом, від якого стає якось надто спекотно.

Оце в них тепер кур'єри…

— Натурою візьмеш?

Слова вилітають раніше, ніж я встигаю подумати, що саме пропоную абсолютно незнайомому чоловікові.

І найгірше — я ні краплі про них не шкодую

Приготуйте горнятко чаю? (а краще бокал охолодженого??) та поринайте у нову захопливу, гарячу історію?

Кур'єр —мільярдер