Наречена проти волі❤️ Пристрасть, ненависть❤️
Вітаю, красуні мої❤️
Вчора було відкрито передплату на книгу у жанрі темної еротики з дуууже палкими сценами
Обрана бути нареченою 18+
Перші 14 днів НАЙНИЖЧА ЦІНА ДЛЯ ВАС
КНИГА ТУТ
Уривок:
— Саме ти була обрана стати моєю нареченою, — повільно промовляє Даміан торкнувшись мого підборіддя. — І ніхто інший, Сайферт.
Мій світ помирає, а я просто дивлюся. Даміан власноруч нищить усе, що я могла б мати, топче підошвами дорогих черевиків, начхавши на дані мені обіцянки, на нашу домовленість, на все. Я бачу, як усе омріяне зникає в його сірих очах, як кожна моя мрія розлітається вщент, поки він ковзає пальцями по моїй вилиці й закладає волосся за вухо, мов ніжний коханець, а не зрадник. Водночас відчуваю важкість рук Ареса позаду: його пальці впиваються в плечі, пропалюючи шкіру ненавистю. Мені не потрібно бачити його обличчя, щоб знати це.
— Я ніколи не хотіла бути твоєю нареченою, — випльовую.
Даміан хижо усміхається, його погляд зблискує нищівним задоволенням, яке обіцяє виключно біль.
— Це не має значення, — майже м'яко відповідає він. — Є традиції, яких наші родини дотримуються, залишаючи владу в одних і тих самих руках.
— Чхала на вашу владу, — видихаю. — Чхала на тебе. Я мріяла про інше, і ти знав!
Вуста Сайрола смикаються. Тієї ж миті руки Ареса зникають з мого тіла, натомість мій майбутній чоловік, схопивши мене за передпліччя, змушує підвестися з колін.
— Знав, — незворушно кидає він. — Та це не могло вплинути на моє рішення.
Намагаюся вирватися, але він тримає міцно, стискає пальці, мов боїться, що я втечу, або точно знає це. Втім, він близький до правди: якщо я побачу бодай шпаринку, щоб уникнути весілля, я нею скористаюся.
— Не тягни час, — холодний голос Ареса позаду змушує здригнутися, — повертаймося.
Ігнорую його. Важко дихаючи, вглядаюся в обличчя Даміана, шукаю ознаки того, що все це жарт, що я й надалі граю роль фаворитки заради справжньої обраниці, та надія тане, як сніг під сонцем. Він не грає. Він ніколи й не грав. Не знаю, як назвати все те, що між нами сталося, але… Кара не збрехала — я стала десертом для хижака, от і все.
— Відпусти, — ледь чутно скавчу. — Благаю. Я не хочу. Я ніколи цього не хотіла.
Даміан стискає щелепу, його адамове яблуко смикається, проте він залишається байдужим до моїх благань.
— Ходімо. Родини мають привітати нас.
— Даміане… — відчайдушно видихаю.
— Припини з нею гратися! — гаркає позаду Арес.
Обертаюся. Тілом мчить тремтіння: у півтіні старший брат Даміана нагадує чудовисько, готове знищити все, що йому не подобається.
— Я сам розберуся, — відрізає Даміан. — Йди, допоможи батькові заспокоїти всіх.
Арес, на диво, справді залишає нас.
Даміан нахиляється до мого обличчя, грубо кладе руку мені на потилицю, і метал нашийника одразу втискається в ніжну шкіру. Він не просто холодить її — він красномовно кричить про те, хто я тепер.
— Нічого не змінити. Змирись.
— Ні.
— Яро, — звучить як попередження. Вкрадливо, викликаючи сироти на шкірі та холодний піт на спині.
— І все одно ні, — шепочу. — Не треба. Даміане, благаю, я не можу, не хочу, я не…
На мить Даміан заплющує очі, але лише для того, щоб наступної миті підхопити мене і перекинути через плече. Я борсаюся, роблю все, щоб він поставив на ноги, але чоловік упевнено повертається до маєтку. Щобільше, саме в такій позі він заносить мене до зали, вщент повної людей.
Варто йому переступити поріг, як западає глуха тиша. Чути подих кожного присутнього. Я ж чую лише власне серцебиття — воно набатом товче у грудях, розриваючи душу. Я впала в темряву з висоти, і тепер здається, ніби кожна кістка в моєму тілі зламана. Я в полоні. Назавжди. Більше нічого не значу, відтепер я — лише додаток до Сайрола. І хто знає, що станеться зі мною та моєю родиною…
— Отже, зараз ми проведемо обряд, який проходять лише ті дівчата, чиї наречені належать до Пантеону. Яро, — Савелій дивиться прямо на мене, — підійди.
Увесь цей час я майже не дихала, а зараз кисень ривком влітає в легені, змушуючи голову йти обертом. Стою рівно, не роблячи ні кроку, попри те, що чудово знаю, чим може закінчитися мій непослух.
— Яро, — майже терпляче повторює батько Даміана.
Водночас моєї спини торкається рука нареченого.
Я чую його тихий шепіт:
— Йди.
Владний поштовх у спину змушує зробити крок, потім доводиться зробити ще один, і ще, поки я не опиняюся перед Савелієм Сайролом. Голова Об'єднання усміхається, киває мені й наказує:
— На коліна, Яро.
-темна еротична романтика
-повільне горіння
-владний герой з сірою мораллю
-елітні родини
-від ненависті до кохання
-вперта героїня
-гарячі сцени 18+

1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВітаю з передплатою!!! ❤️❤️❤️ Історія просто вогонь!!! ❤️❤️❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати