Сьогодні пишеться розділ про дуже просту річ, яку ми чомусь не завжди помічаємо одразу.

Не всі рідні люди приходять у наше життя по крові.

Іноді хтось просто залишається поруч достатньо довго. Знає, який чай ти п’єш, яку музику слухаєш, коли твоє «нормально» означає зовсім протилежне. Пам’ятає твої дивні страхи, дурні звички й речі, про які інші навіть не здогадуються.

А потім одного дня ти раптом розумієш: ця людина давно вже не просто друг.

Вона — твоя.

І, мабуть, саме так іноді з’являються брати й сестри, яких нам не дала кров.

Без спойлерів скажу тільки одне: 18-й розділ для мене саме про це.

Арі Шейд