Я продовжую працювати над «Там, де живуть серця» - ця історія нікуди не зникає, і я обов’язково повернуся до неї з тією увагою та любов’ю, на яку вона заслуговує.

Але водночас я починаю нову історію - «Там, де метелики пам’ятають». ?

Чесно кажучи, зараз я не маю достатньо ресурсу й емоцій, щоб продовжувати дві інші розпочаті історії так, як мені хочеться. Я не хочу писати їх просто тому, що «треба», коли всередині немає того стану, з якого народжуються справжні сцени, діалоги й почуття.

Тому я дозволяю собі трохи змінити напрям.

Можливо, ця нова книга саме зараз мені й потрібна. Інша атмосфера, інші герої, інша історія - і водночас багато того, що хочеться сказати через текст.

«Там, де метелики пам’ятають» тільки починається.

І я дуже хочу прожити цю історію разом із вами. ?

А до інших книг ми ще обов’язково повернемося. Просто не зараз.

Дякую, що залишаєтеся поруч. ?