Звісно, якщо йдеться про вашу творчість! Побачив деяке пожвавлення марафонів та рецензій, хоча не можу стверджувати, що їх стало аж багато. Ні, тільки деякі. Наприклад Безстроковий марафон від Тетяни Гищак, який рекомендую. Та ініціатива від Елани Чунту. Але впевнений, що є/були/будуть ще інші, тому можна зробити висновок, чимось вони цікаві.
Певно, ця тема навряд чи викличе жваве обговорення. Так, комерційні автори мають свій щільний графік, їм взагалі не до цього, комусь ще щось не подобається, але було би дуже цікаво почути вашу думку.
Всі автори - люди різні, деякі автори вже й не люди) ШІ та ШІ. Ба більше, вже не люди пишуть блоги та й критикують теж. Тим не менш, рецензія - це гарантований читач, який дає вам відгук на твір, згодні? Хіба не для цього пише автор, не для читача?
Тож чого саме ви шукаєте в рецензії або чого від неї чекаєте? Дякую за відповідь!
14 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЯ люблю рецензії та відгуки читати, писати та отримувати) Оскільки професіоналом себе не вважаю, то намагаюся не оцінювати надто самовпевнено, типу – "надто швидко" чи "замало динаміки" – бо припускаю, що у іншого читача може бути геть інший погляд на те ж саме) І оскільки самій мені найцікавіше дізнатися живе читацьке враження від твору, то такі ж відгуки намагаюся й писати)
Вадим Сухобрус, Скажімо так – мене насамперед цікавить суб'єктивне враження від твору. Як казав Тарантіно – "Дорікати "Джанго" за погану історичність – все одно, що казати, мовляв, "Скажені пси" – неправильний фільм про пограбування". І з іншого боку, якщо автор претендує на точне відтворення певного історичного періоду, мені може муляти "надмірно сучасна" поведінка персонажів, яка подається як "саме собою зрозуміле", без урахування тогочасної дійсності, більше, аніж дрібний анахронізм стосовно предметів вжитку. Але це все одно буде моїм відчуттям – адже комусь і парасолька у місці та часі, де вона не могла бути, може зруйнувати всю атмосферу.
Шукаю в рецензії насамперед чесність. Бо сьогодні на марафонах оцінки штучно завищують заради взаємної ввічливості. Такі солодкі відгуки, як дешевий сироп. Приємні на смак, але вони лише шкодять, бо обманюють читача й позбавляють автора можливості бачити свої помилки та розвиватися. Також інколи відгук чи рецензія виглядає куди кращим і майстернішим за сам твір.
Дикий Степ, Отримали таку рецензію?
Коли майже немає зворотного зв’язку з читачем, то для мене, як автора-початківця, рецензія може бути єдиним шансом побачити свої помилки та гарні сторони. Без досвіду дуже важко зрозуміти, що саме тобі вдається, а що ні. Як читач, я просто насолоджуюся світами та історіями.
Вікторія Алфер, За правилами - рецензія або відгук. Якщо ви про марафон Тетяни Гищак
Читачі пишуть рідко. Але пишуть. Я думаю що читають та яким подобається. Яким ні — не читають. Все просто. Я щоб почав зараз тут всім писати рецензії.
Тому я і не виставляю. І до видавництв не йду. Мені і так норм
Марко Левчук, Ну, це я одразу не зрозумів. Тут питань нема. Але інколи читачі самі можуть написати. Як ви тоді?
Для мене існує чітке розмежування рецензії і відгуку. Відгук - це про емоції і загальне враження. Рецензія - дещо з претензією на професійність. Професійних літераторів на Букнеті мало, а професійних критиків - то й взагалі не знайдеш. Але ж претензії ніхто пред'являти не забороняв). Маю повноваження і досвід написання рецензій на наукові твори, тож з впевністю можу сказати, що рецензія - то не обов'язково критика. В ній відмічається тема, ідея та їхня актуальність, адекватність і доцільність використаних для розкриття ідеї тих чи інших засобів, новизна і якість реалізації ідеї. Ще вказується особливості авторського стилю, але не за принципом - сподобався чи ні, а саме для підкреслення оригінальності твору. Інколи в творі бувають зайві і недостатньо розкриті персонажі, хибні факти і висновки, незакінчені сюжетні лінії, порушення причинно-наслідкових зв'язків. Якщо таких недоліків немає і все на високому рівні, то й зауважень може не бути. В рецензії не передбачене виправлення граматичних і стилістичних помилок. Отже відносно свої творів очікую щось подібне, хоча інколи прошу вказувати на текстові помилки, особливо коли твір ще сирий.
Тетяна Гищак, Професійному критику треба за щось жити. Зараз така навала ШІ, що нема ні критика, ні літературного редактора, ні перекладача, а все та скрізь ШІ та ШІ. Але не згоден про критику, бо це - саме "аналіз та оцінка будь-якого предмета, події, ідеї , явища чи дій людини". Мета якої - виявлення як їхніх недоліків, так і сильних сторін. Навіть походить від грецьокого терміну "мистецтва розбирати, судити". Рецензія це якраз тільки частина, чи така хворма критики) Або, мабуть, це її засіб.
Взагалі я написав відгук а не рецензію. Коли пишеться рецензія вказуються слабкі і сильні сторони твору. А тут не всім хочеться читати про те що не так. Та й чесно мені також. Не стверджую що пишу шедеврально. До тутешніх "зірок " мені як людству до Сатурна тому мабуть не хочу читати до я графоман і псих. ( Так. Було і таке). До того ж не всі вміють їх писати і переходять на особистості. Я до цієї пори хвилююся за авторку яка читала мою книгу і випила мішок кави.
Марко Левчук, Я не розумію, навіщо тоді взагалі виставляти, якщо нема бажання чути про слабкі сторони. Якщо є впевненість в тому, що написано якісну літературу, то вже потрібно не на марафон йти, а до видавництва. Лише шкода, що там нема рецензування та й відгуку.
В першу чергу рецензент - це читач. Тому його думка цікава. В другу чергу - це реклама. Хтось прочитав рецензію і захотів почитати твір.
Тому я, коли пишу рецензію, намагаюсь писати її з погляду читача - кому саме може бути цікаво, чим, що є особливого. Ну, і зауваження, якщо вони є, для автора. Окрема річ, якщо твір справді зачепив, навіяв певні роздуми ( але то вже не всі твори).
Аліна Чуйко (Hunter), Справді, іноді таке велике, що куди не стань, вступиш на нього))
Чесно кажучи ніколи не читав рецензій. Та і не писав також. Можна написати відгук, чисто від свого імені. Але рецензія, ну скажемо так, люди різні, і уподобання у них також різні. Тому те що одному сподобається абсолютно не зайде іншому. І от саме тому рецензія далеко не завжди корисна штука, саме через те, що більшість намагається там описати свою думку і видати її за базу. Крім того якщо роман сподобався, можуть перехвалити лишнє, або ж критикувати зовсім не в тему - якщо щось сильно не сподобалось.
Ідея з марафонами рецензій проста - набирати популярність. І це гарна ідея, справді. Особливо для нових авторів які намагаються розкрутитись власними силами. Але я би скоріше назвав це відгуками на романи, бо рецензія - це чуточку інше )))
Galiass Nerominion, Мені здається це, насамперед, отримання рецензії) Але, як то кажуть, тут сам собі пан)
1. У вас шикарні рецензії! Я б пишалася, навіть якщо мене вона морально знищила б.
2. Чому марафони:
А) Це дає живого читача + шанс на рецензію, якщо читачам зайшло. А це потенційно нові читачі. (Я б свою книгу ніколи не витягла на 1000 жалюгідних прочитань без марафонів)
Б) Вихід за рамки. Є книги які б я ніколи не прочитала добровільно і я в захваті, але є і ті від яких прямо фізично боляче...
А рецензія на сайті, особливо в блозі це здебільшого розгорнутий відгук від автора до автора, як читача.
Анастасія Газе, Чому б ні? Мартін так Мартін)
До речі, я сам кинув його книжку, але мені тоді стало жаль хлопця, якого з вікна виштовхнули. Чи робота позвала... Та й що більше відомо стало - серіал чи книга...
Що ж, я вперше пішла на марафон і вибрала такий, де начебто рецензія не обов'язкова. Мені просто було цікаво почути думки, які виникають під час читання тексту.
Щодо рецензій — взагалі не розумію, чому тут до цього чіпляються. Особливо до ваших! )) Ну от зачепив вас сюжет так, що виникли негативні емоції. Так це ж талант автора — що він зачепив у вас ці струни! Так само й з рецензіями: не сподобалося щось — проаналізуй. Це не вина рецензента, це в тобі досі щось болить.
Вадим Сухобрус, Загалом для мене дуже цінний погляд збоку. Саме тому мені так подобалося читати ваші рецензії: хоч вони стосувалися й не моїх слів чи творів, я все одно знаходила в них чимало корисної інформації для себе. Утім, після всього, що сталося, я чудово розумію, чому ви полишили цю справу.
Щодо марафону — за потреби я неодмінно напишу рецензію. Наразі чекаю, коли організаторці відновлять можливість публікувати дописи, бо її сторінку забанили.
Мене як автора в рецензії передусім цікавлять враження читача: чи інтригує сюжет, чи він логічний, які емоції викликають персонажі (і чи викликають узагалі), чи працює фінал. Вважаю корисними зауваження щодо сюжетних і логічних дір, адже часом і сам автор плутається в просторі та часі описуваних подій.
Щодо стилю - у кожного він свій. Можна вказати на конкретні недоліки, але це часто суб’єктивний погляд, особливо коли рецензент сам пише й мимоволі оцінює з позиції «я б написав інакше». А от про проблеми з орфографією та правописом варто говорити, бо відверті помилки суттєво впливають на сприйняття твору.
Особисто я під час читання й написання рецензій керуюся переважно емоціями: що сподобалося, що ні й чому. Навряд чи зможу дати авторові конструктивні поради щодо письма, зате залюбки обговорю сюжетні повороти та вчинки персонажів.
А рецензії на чужі твори мені зазвичай цікавіше читати вже після знайомства з книгою, щоб порівняти враження, так би мовити.
Вадим Сухобрус, Так, було таке, від мого відмовились) але я так не можу, якщо взяла, то вже маю дочитати (якщо така умова в правилах). Щодо об'єму, чомусь більше 150 сторінок для мене то вже багато, може таке сприйняття бо це електронна книга) Хоча загалом ні, не багато, коли книга одна, тому все таки беру за правило читати по черзі, а не починати все й одразу (поки не виходить)))
Для мене, як для авторки-початківиці, дуже цінно отримувати зворотний зв’язок від людей, які теж пишуть. Погляд інших авторів допомагає помітити те, на що сама могла не звернути уваги, а деякі рекомендації справді сприяють покращенню якості текстів. Тому я вважаю такі марафони чудовою можливістю для розвитку й обміну досвідом. Однозначно плюс!
Ната Валь, Згоден, їх сенс саме у цьому. Це гарантований фідбек. Для мене важливіше отримати розгромну, прискіпливу рецензію. Ні, якщо сподобається - це щастя, але й розгромна має велике значення. Але зараз час, коли будь-яку мамину бусинку легко образити) Навіть, коли кажеш - ой, яка ти гарна))
Звісно, цікаво почути думку читачів чи авторів, неодноразово брала участь у таких марафонах)
Вадим Сухобрус, Цікава відверта думка, а який формат, немає значення)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати