Пишу книгу і от в планах було одне, але думка завела геть в інше.
І зараз борються в мені ці два сценарії. Один пасмурний, важкий, життєвий. Немає порятунку в останній момент. Немає все солодко і повітряно. 
І інший, всіх врятували, все змогли, всім допомогли. 
А найтяжче, що в голові одразу йдуть три сюжетні розповіді. Наче з дороги розходяться стежки. 
 

Адже лайна вистачає в реальному світі і в книги ми прагнемо поринути якраз за цим ідеальним світом.

чи ні ?