Вітаю, друзі!

Новий розділ уже на сайті! 

За традицією: статичний колаж подаю нижче, анімований уже у моїх reels

– Ну, гаразд, – вона пирхнула, обійшовши його. – Подивимось, що тут у нас.

Белі штовхнула двері, заклякнувши. Кімната була казковою: панорамні вікна, що своєю формою нагадували улюблені готичні споруди Беліал, впускали максимум денного світла, яке вона обожнювала. М’які плюшеві ковдри і подушки на підлозі, викликали бажання чим швидше влягтися на них і розтягнутися всім тілом. Ловці сонця*, що звисали зі стелі, мали різну форму. Кристали переливались у них, підловлюючи сонячні спалахи, що вкривали стелю різноколірними крапочками.

– Там…є ще вихід на дах, – трохи непевно мовив детектив. – Ну…знаєш, якщо закортить залишити цей “акваріум” і подихати.

– Або злетіти.

Джим кивнув. Вона повернулась до нього:

– Ти справді зробив це для мене?

Торнтон знизав плечима.

– Просто хочу, щоб ти була поруч якомога більше. Дивись, я навіть настил тобі зробив, – киваючи на стосик м’яких ковдр, мовив детектив.

Беліал розреготалась, поцілувавши його.

– Ти злишся на мене?

– Чи злюсь я? – звів брову він, а тоді реготнув. – Дай-но подумати: ти мене використала, а тоді ще й кинула, я маю тішитись? Звісно, я бляха злий, Рідлі!

– Не драматизуй, – закотила очі занепала.

– Не применшуй моїх почуттів, – понизив голос він. – Ти у мене в голові не була, щоб таке казати.

Вона нахмурилась, відводячи очі.

Демон повернувся до квартири і важко всівся на канапу. Потер пальцями очі, видихаючи.

Рідлі безшумно рушила за ним, ставши біля стіни.

– Знаєш як боляче було заснути у твоїх обіймах, а прокинутись на самоті? 

– Це ж… було одноразово.

Асмодей відняв руку від очей, хитаючи головою.

– Ти знаєш, що це не так.

І ще трохи Асмодея в думах)

Певний час Рідлі мовчала, Асмодей дивився перед собою. Вона несміливо подалась вперед, її пальці ковзнули у його долоню. Демон стиснув пальці занепалої. 

– Я хочу бути з тобою, – тихо мовила вона.

Асмодей з недовірою покосився на неї.

– Справді?

Рідлі кивнула, опустивши очі. 

– Просто…для мене це важче, ніж здається.

Він зітхнув, подавшись вперед.

– Один мудрий наставник, якось намагався донести мені, що бажання це головне. 

Вона підняла очі на демона та нічого не відповіла.

– То, як будемо вчитися? – звів брову Асмодей. – Малими кроками, так?

– Швидко засвоюєш, – всміхнулась Рідлі.

– Сподіваюсь, ти теж.

Занепала потягнулась до демона, міцно обіймаючи. Асмодей заплющив очі, пригорнувши її до себе. 

⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘

Анотація до книги "Talis est Obsessio"

Talis est Obsessio (Така вже Одержимість)
Ніхто не застрахований від кохання. Ні демони, ні янголи, ні смертні. Хай якими прихильниками "нижчого" клеймують перших, якими прагненнями до "високого" виховують других, чи якими грішними вважають третіх. Ніхто не застрахований від пристрасті чи бажання. Та все ж, у вирі почуттів та пошуку сенсів варто визначити: це все ж любов, чи одержимість?

☝️

Клікніть на троп-картку, щоб побачити тизер до книги!

Запрошую також до своїх соціальних мереж ☀️✨
(піктограми клікабельні)

Ваша, Кайла Броді-Тернер ❤️