Аньйон котики(⁠´⁠∩⁠｡⁠•⁠ ⁠ᵕ⁠ ⁠•⁠｡⁠∩⁠`⁠)

Опубліковано два розділи роману "КОЛИ СЕРІАЛИ СТАЮТЬ РЕАЛЬНІСТЮ"

Поступово роман підбігає до кінця, остання пригода Алекси та останні розділи книги. Не великий спойлер: Алекса назавжди залишиться в останній дорамі і не повернеться вже назад, а, що саме станеться, та чому вона залишиться у дорамі ви дізнаєтеся коли будете читати розділи, також в цих розділах нарешті розкриється таємниця, щодо чому Алексу затягує у дорамиヽ⁠(⁠｡⁠◕⁠o⁠◕⁠｡⁠)⁠ﾉ⁠.

Уривок♥️

Алекса перестала дихати, це був той самий демон із дорами. На плакаті він виглядав так само бездоганно, як і на екрані ноутбука:  темне волосся, гострі риси обличчя, дорогий костюм, під фотографією стояла назва компанії.

Алекса прочитала її двічі.

— Ні. Тільки не кажіть мені, що…

Вона швидко дістала телефон і спробувала відкрити браузер. Екран блимнув, але замість звичних програм з'явилося лише одне повідомлення:

«ІСТОРІЮ РОЗПОЧАТО. РОЛЬ ГОЛОВНОЇ ГЕРОЇНІ ЗМІНЕНО».

Алекса дивилася на напис, не кліпаючи.

— Змінено ким? Мною? Я нічого не змінювала! Я взагалі хотіла просто подивитися серію!

Але повідомлення зникло майже одразу, як тільки дівчина встигла його прочитати. Вона кілька разів натиснула на екран, але телефон повернувся до звичайної заставки.

Уривок♥️

Він різко потягнув її до себе. Алекса відчула, як простір навколо них ніби скрутився, на мить автомобіль опинився зовсім поруч, фари засліпили її, а потім земля зникла з-під ніг. Вони полетіли вниз, у холодну воду під мостом. Алекса захлинулася й відчайдушно забила ногами. Вода затягувала її вниз, волосся лізло в обличчя, а одяг важчав із кожною секундою. Вона вміла плавати, але паніка не давала зосередитися.

Алекса виринула, хапнула повітря й озирнулася.

— Гу Вон!

Відповіді не було. Вона побачила його трохи далі, він не рухався, повільно занурюючись під воду.

— Ні…

Алекса попливла до нього. Вона не знала, навіщо це робить, цей чоловік був демоном, самовдоволеним, грубим, нестерпним демоном, який ще кілька годин тому заявляв, що вона йому не подобається, але він урятував їй життя.

Алекса схопила Гу Вона за руку.

— Гей! Чуєте мене? Не смійте помирати! Я ще не встигла сказати вам усе, що про вас думаю!

Вона потягнула його до поверхні.

Її легені палали, руки слабшали, але вона не відпускала його. Нарешті їм вдалося виринути. Алекса насилу допливла до берега й витягла Гу Вона на мокрий пісок.

Він лежав нерухомо.

— Ні-ні-ні. Так не піде.— вона нахилилася до нього. — Чон Гу Вон! Відкрийте очі!

Але жодної реакції не було, він рівно та тихо дихав, та відкривати очі не планував . Алекса тремтіла від холоду, їй самій було важко дихати, але вона змусила себе перевірити, чи він дихає.

— Будь ласка, — прошепотіла вона. — Я не хочу знову втрачати когось через те, що не змогла допомогти.

Вона стиснула його руку і де, що побачила: на зап'ясті Гу Вона був дивний знак — темний символ, схожий на хрест у колі. Знак почав світитися, дівчина відсахнулася від неочікуваного світла, але руку не відпустила. На її власному зап'ясті з'явилося поколювання, наче під шкірою розтікалося тепло, яке водночас обпікало й заморожувало.

Розгадка вже зовсім скоро, приємного читання ❤️