Прода на “Відьмину службу підтримки 2” буде опівночі, а першу частину можна переглянути за посиланням тут - “Відьмина служба підтримки”. А поки ловіть цитату з проди) 

“— Мій потяг врізався в худобу, ти собі уявляєш?! Прямісінько посеред переїзду! Тому що машиніст побачив кіз в захисних жилетках і подумав, що це люди! — захлиналася жінка від емоцій. — І тепер я стою посеред якогось богом забутого поля, на височенних підборах, тримаю на руках неонового гусака і намагаюся пояснити швидкій допомозі, що я не божевільна! Бейтоне! Ти уявляєш? Я їм кажу, що ногу підвернула через те, що рятувала рожевого гуся з-під колії, а вони мені “Ідіть проспіться, жіночко”! Жіночко! Яка я до біса їм жіночка у свої якихось двісті з гаком років!? 

— Рожевого гуся…? — не втримався Алан і прошепотів, захлинаючись сміхом. Здається, це був той самий момент, коли його ангельська витримка остаточно тріснула по всіх швах. Він швидко затулив рот долонею, але його плечі так засіпалися від беззвучного сміху, що мені здалося, ніби в моїй кухні почався локальний землетрус.

— Нортоне! Ти мене чуєш?! — продовжувала верещати його матінка так, що кришталева сфера на столі, здавалося, от-от розлетиться. — Вона  бігає з гучномовцем і вимагає, щоб машиніст заплатив штраф за моральну травму її кізочок! Забери мене звідси!” 

А також запрошую Вас до веселого любовного фентезі “Совість для диявола”.

Цитата:

— Хіба ти взяла мене на роботу не для того, щоб я допомагав тобі сайт модерувати?

— Якщо вже чесно, то мене цікавило твоє привабливе обличчя і спокусливий голос. На такий, клієнти сповзатимуться зі всього міста, — зізналася йому, поки він свердлив мене дивним поглядом. — Не дивись так мене... Так, я корислива відьма. Так, я  працюю і живу лише заради грошей. Велике діло... Не подобається — твої проблеми.

— У мене такий "спокусливий голос", що ти не змогла мене відпустити? — прошепотів Даймонд, нахиляючись до мого обличчя. — А як же інші мої переваги? Невже нічого не зачепило?

— Твій голос та миле обличчя — єдине, що в тебе є привабливого. Не задирай носа, — відсунулась від нього.

— А якщо я тобі скажу, що в мене безлімітна грошова карта і власний маєток в Чистилищі? — спокусливо став перелічувати чоловік, кружляючи довкола мого стільця. — А ще, я — спадкоємець трона і море істот прагнуть одружитися зі мною?

— А м'ясного заводу часом немає? — кліпнула очима, задумуючись про наболіле. — Чи може там, безлюдного острова?

— Не має. Але я можу купити.

— От коли купиш, тоді й поговоримо про це... — відповіла. 

   ★  ТікТок    ★   Інстаграм  ★    Ютуб

Якщо вам сумно, заходьте в Телеграм побалакати