Амбітна мрія чи виклик самій собі?
Кажуть, психологи радять візуалізувати свої мрії, уявляти їх у найменших деталях і не боятися хотіти більшого. Тож я вирішила набратися нахабства й написати про свою. Те, що я публікую зараз в основному тут, на Букнет, — лише вершина айсберга. Десь у моїй голові живуть глибокі, темні та багатогранні історії, цілі світи, які чекають на свій час. І я обов'язково їх допишу.
Навіть якщо доведеться пройти всі кола письменницького пекла, я надрукую свої книги. Не одну й не дві, а цілий неймовірний цикл романів! Їх читатимуть, обговорюватимуть, рекомендуватимуть друзям і закохуватимуться в моїх героїв. Читачі плакатимуть над сторінками, сердитимуться на персонажів, сперечатимуться через сюжетні повороти й чекатимуть на продовження. А згодом за мотивами моїх романів зніматимуть фільми. І ось тоді я скромно посміхатимуся, роздаватиму автографи й робитиму вигляд, що зовсім не очікувала такого успіху. Хоча всередині, звісно, верещатиму від щастя. Ну а що? Якщо вже мріяти, то масштабно!
4 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійтивітаю на букнеті! натхнення і успіхів!
Вень Чжулун, ))) дуже дякую!
Мрії повинні збуватися. Успіхів вам:)
Вілена Озерська, ))) дякую!
Так і потрібно! На те вони й мрії, щоб додавати сил і віри. Правильний настрій, так тримати!
Мері Вейв, ))) Дякую!
Бажаю успіхів!)
Яна Джонс, ))) дякую
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати