Він - владний, жорстокий і страшенно мене бісить. Але, щоб урятувати бізнес батьків, я мушу вийти за нього заміж і народити йому дитину. Та ще побачимо, хто буде сміятись останнім...

На мою книгу "( НЕ) КОХАНА НАРЕЧЕНА" сьогодні діє єдина знижка в передплаті -20%! Купуйте прямо зараз, щоб заощадити кошти і не розлучатися з улюбленими героями!

Я схвильовано прийняла виклик і побачила на екрані телефону суворе  обличчя  темноволосого міцного чоловіка з невеликою борідкою і пронизливим поглядом темних очей з-під насуплених брів. Він був без одягу, ну, принаймні, без футболки, і. схоже, лежав у ліжку. Здається, він був чимось невдоволений, може, тим, що я потривожила його так пізно? Але зараз його настрій хвилював мене менше всього, мені треба було, щоб Гонченко відчепився від мого батька! 

 — Ну що, ви переконалися? — запитала я сердито.  — Хоча не можу дати гарантії, що якщо ви не залишите в спокої моїх батьків, я не стану одним із ваших ворогів, яких ви так боїтеся! 

— А ти симпатична, — він уважно поглянув на мене. — Не гірше, ніж на фотці. Значить, не прогадав я з весіллям. Готуйся.

 — Що? — вигукнула я. — Не збираюся я виходити за вас заміж!

— Ну, дитина має народитись в шлюбі, — потягнув він ліниво і позіхнув. 

Я мимоволі глянула на його торс, і тут же відвела очі. Він зовсім не був у моєму смаку, я не могла уявити себе поряд з ним, у тому ліжку… А без того ж діти не народжуються…

 — Може, вам просто знайти сурогатну маму? — запитала я більш спокійно, розуміючи, що на емоціях ніяк на нього не вплину. Треба діяти з розумом, наводити логічні аргументи…

— Ні, все вже вирішено, — він похитав головою. — Весілля за тиждень. Я вже все організував. Ну, окрім сукні. Скинь карту, я тобі куплю. 

В мене аж очі на лоб полізли. Він усе вирішив! А моєю думкою навіть не спромігся поцікавитись! Якийсь деспот! Не дивно, що він, незважаючи на свої величезні статки, не зміг знайти жінку, яка б добровільно вийшла за нього заміж і народила йому ту дитину! 

 — А що, коли я раптом уже вагітна? — я вирішила діяти його ж зброєю, приголомшити його. Може, тоді він відстане? 

— Хм, — хмикнув він. — Завтра зранку на тебе чекатиме машина. Повезе до лікарні. Перевірять і якщо треба, зроблять те, що необхідно. Чужу дитину я під своє прізвище не візьму. Хороша ідея, дякую. Хай тебе на все перевірять.

 — Що за…? — я задихнулася від обурення, вражена його нахабством, не могла навіть підібрати слушного слова. — Хай тебе перевірять у психушці! Ти ненормальний! — я й не помітила, як із “ви” перейшла на “ти”. 

— Якщо тобі важлива якась довідка, можу зробити, ко-ха-на, — піддражнив він мене. 

Купуйте "( НЕ) КОХАНУ НАРЕЧЕНУ"  за найнижчою ціною та підтримайте авторку! Попереду найцікавіше!