Ідея

Поки хворію, трохи про плани. Хо р-нч я ще в процесі написання «Сховай мене», і до завершення їй далеко, але вже маю ідею для наступної книги. Вона вийде вже в новому році.

Знаєте, я люблю жахи. Довго не хотіла чіпати цей жанр, але зараз пишу еротику, яку в житті зовсім не читаю, то чому б не спробувати й це? 

Отже, суть ідеї: перед стратою злочинець розповідає детективу про свої злочини.

А тепер у мене до вас важливе питання: як думаєте, хто буде цікавішим у ролі вбивці — жінка чи чоловік?

4 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Ханна Грей
12.10.2026, 13:08:08

❤️❤️❤️❤️ Головне добре прописати персонажа а гендер немає значення

Олена Мисак
12.10.2026, 13:34:08

Ханна Грей, Дякую ♥️

avatar
Mary Grant
12.10.2026, 12:24:27

Обидва гендери цікаві. Головне як вони вбивають))
Швидшого одужання

Олена Мисак
12.10.2026, 12:27:08

Mary Grant, Дякую! ♥️

avatar
Уляна Саммерс
12.10.2026, 12:23:10

Я люблю жанр жахи. Жінка в ролі вбивці сексуальніше

Олена Мисак
12.10.2026, 12:24:39

Ulyana Summers, Дякую!♥️

avatar
Марія Залевська
12.10.2026, 12:18:07

Одужуйте швидше!
У ролі вбивці всі однаково цікаві, хєхє)))

Олена Мисак
12.10.2026, 12:18:36

Марія Залевська, Дякую!♥️

Інші блоги
Пишеш книгу — переживаєш усе✨️
Мені здається, автори переживають не менш сильні емоційні гойдалки під час написання книг, ніж їхні власні персонажі. Спочатку співчуваєш героям. Потім натхненно влаштовуєш їм пригоди. А тоді дивишся на написане
Біль навпіл. Знаю це. Відчуваю це.
Привіт, мої любі Спокусники! Новий розділ: “Не такий ти й святий” 18+ Знаю, що її серце розривається на шматки, як і моє. Ми одне ціле. Біль навпіл. Знаю це. Відчуваю це. Я винен, що тобі болить. Пробач,
красиві цифри
До книги Щоденник служниці Дякую за підтримку, яка мене надихає! І наприкінці робочого тижня - невеликий мем з Ярославом, який втомився від бюрократії:
Як народжуються мої вірші…
Між сиренами і тишею Анотація до книги "Між сиренами і тишею" Ця збірка — про життя, яке триває між повітряними тривогами й рідкісними хвилинами спокою. Про любов, що вчиться долати відстані. Про тих, кого чекають,
20 розділ. Нове обличчя — старі привиди
Привіт всім читачам Забороненого Кадру!❤️ Іноді, щоб вижити, доводиться залишити позаду не лише минуле, а й частину себе. Після страшної втрати Настя опиняється сам на сам із чужою країною, небезпекою та необхідністю
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше