Гаряча знижка ❗

Сьогодні діє знижка на книгу (не)Рідна для мажорів

Адам не втрачає можливості виконати моє прохання і припадає до моїх губ. Цей раз цілує впевненіше і пристрасніше, через що я відчуваю легке тепло по тілу. 

Ми прощаємось і я йду додому. Поки відчиняю двері квартири, подумками надіюсь, що там нікого немає і мені не прийдеться ні з ким спілкуватись. Хочеться залишити позитивні емоції хоча б до завтра. 

Та вдача не на моїй стороні. Як тільки зачиняю за собою двері, у коридор вискакує Макс. 

- Гарно провела час? - якось напружено запитує.

- Просто чудово, - навіть не дивлюсь на нього.

Скидаю з ніг босоніжки і ступаю на холодну підлогу голими ногами. 

- Я помітив, - хмикає. - Добре твій хлопець присмоктався до тебе.

Не розумію його претензій і чому він такий роздратований. Макс стоїть біля дверей моєї кімнати, спертий плечем на стіну. 

- Ти за мною підглядав, чи що? - підходжу до нього, зустрічаюсь поглядом із незадоволеними очима.

- Вас було видно усьому будинку. Напевно, навмисно цілувались у світлі ліхтаря, щоб усі бачили.

- Взагалі з глузду з'їхав, - кручу пальцем біля скроні. - Ти себе взагалі чуєш? Не маєш права вмішуватись в моє особисте життя. Займайся своїм. 

Хочу зайти у кімнату, та він не дає. Перегороджує мені шлях, ловить за зап’ястя, щоб відпустила ручку дверцят. 

- А я буду вмішуватись, - цідить крізь зуби. - І я не хочу, щоб ти з ним зустрічалась. Ти взагалі не знаєш того чоловіка.

Я від шоку відкриваю рота. Такого від Макса точно не сподівалась. Яке він має право вказувати з ким бути, а з ким ні? 

- Максе, зустрічаюсь з ким захочу, - вириваю руку з його захвату. - Відстань від мене. Адам хороший і він набагато кращий, ніж ти.

- Нащо ти мене бісиш? - підвищує голос. 

Його очі сердито блищать, а губи стиснуті в тонку лінію. Не можу зрозуміти, чого він від мене хоче, чому причепився. Невже йому нічим більше зайнятись? 

- Я хочу, щоб ти від мене відлип, - різко говорю. - Дай пройти, я хочу спати.

Намагаюсь відштовхнути його від дверей, але марно. Він наче приріс до підлоги. 

Зі своєї кімнати у коридор виходить Віктор. О, все сімейство зібралось.

- Що ви тут влаштували? - сердито бубнить, поправляючи на животі халат. - Чого розшумілись?

Бачу, що батько Макса має пом'ятий вигляд, так наче він тільки що займався сексом. Губи припухлі, волосся скуйовджене, на шиї помічаю слід від червоної помади. Невже мама повернулась, чи я чогось не знаю? 

Підозріло його розглядаю, а він перехоплює мій погляд. Самовпевнено посміхається і підморгує. Нахабно ковзає очима по моєму тілу. Макс того не помічає, вся його увага на мені.

- Макс не дає мені зайти у кімнату, - вирішую за рахунок Віктора вирішити проблему.

- Що таке, Максе, чому надокучаєш Мілі? - чоловік підходить досить близько, щоб відчути жіночі парфуми і в цей момент я розумію, що в кімнаті він був не один. 

Неймовірно, зраджує маму. Приволік якусь дівку додому, коли її нема. І нас не соромиться. А може він думав, що ми будемо довго гуляти і він встигне зробити свої заплановані справи. Як неприємно це розуміти. Треба все розповісти мамі, нехай знає, за кого вийшла. Хоч навіть не впевнена, що вона повірить мені. Віктор вміє гарно вмовляти, так, що навіть не опам'ятаєшся, як залишаєшся обманута. 

- Я її навіть не чіпав, - ричить Макс і нарешті відходить від дверей. - Просто запитав з ким гуляла. Ще не вистачало, щоб вона в дім приводила незрозумілих чоловіків.

І нащо ти це сказав, Максе? Тепер Віктор свердлить мене пронизливим поглядом. Почуваюсь винною, хоч не розумію у чому.

- У тебе є хлопець? - запитує, більше не звертає уваги на сина. - Хто він?

На вигляд він спокійний, та я знаю, йому не подобається, що я з кимось зустрічаюсь. Він продовжує надіятись, що заволодіє мною. Егоїстична свиня. Має дружину, завів коханку і все одно хоче затягнути мене у ліжко. Невже йому мало, того що має? Чи він самостверджується, домаганням молодої падчерці? Хоче здобути трофей, котрий важко отримати?

 

https://booknet.ua/book/ne-rdna-dlya-mazhora-b416947

 

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Кіті Лав
12.10.2026, 10:29:51

♥️♥️♥️

Інші блоги
Пишеш книгу — переживаєш усе✨️
Мені здається, автори переживають не менш сильні емоційні гойдалки під час написання книг, ніж їхні власні персонажі. Спочатку співчуваєш героям. Потім натхненно влаштовуєш їм пригоди. А тоді дивишся на написане
Біль навпіл. Знаю це. Відчуваю це.
Привіт, мої любі Спокусники! Новий розділ: “Не такий ти й святий” 18+ Знаю, що її серце розривається на шматки, як і моє. Ми одне ціле. Біль навпіл. Знаю це. Відчуваю це. Я винен, що тобі болить. Пробач,
красиві цифри
До книги Щоденник служниці Дякую за підтримку, яка мене надихає! І наприкінці робочого тижня - невеликий мем з Ярославом, який втомився від бюрократії:
Як народжуються мої вірші…
Між сиренами і тишею Анотація до книги "Між сиренами і тишею" Ця збірка — про життя, яке триває між повітряними тривогами й рідкісними хвилинами спокою. Про любов, що вчиться долати відстані. Про тих, кого чекають,
20 розділ. Нове обличчя — старі привиди
Привіт всім читачам Забороненого Кадру!❤️ Іноді, щоб вижити, доводиться залишити позаду не лише минуле, а й частину себе. Після страшної втрати Настя опиняється сам на сам із чужою країною, небезпекою та необхідністю
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше