Коли більше не можеш мовчати

– Тобі краще змиритися і прийняти свою долю, Адріано, – суворо сказала мама. – Тепер вона пов’язана з цим чоловіком. І якщо ти поводитимешся правильно, твоє життя буде не таким поганим, як тобі зараз здається.

– Правильно – це як?! – не стрималася я. – Зазирати йому до рота і виконувати всі забаганки?! Пробачити те, що без дозволу увірвався в моє життя і все зруйнував?! Я не збираюся вдавати, що мені це подобається! Моїм чоловіком мав стати Роберт, а не якийсь чужинець!

Мама терпляче мене вислухала і зітхнула.

– Розумію, ти зараз схвильована і налякана такими різкими змінами в житті. Але не дозволяй гніву і злості затьмарити твій розум. Нічого доброго це не принесе.

Я промовчала, намагаючись опанувати себе. В одному мама має рацію – емоції не повинні брати гору у жодному моєму рішенні. І все ж таки вгамувати їх було важко. Так і рвалося назовні те, що тримала в собі довгі роки.

– Ти, мабуть, навіть рада, що я тепер назавжди зникну з вашого життя! – криво посміхнулася я.

Мама підібгала губи.

– Чому ти так говориш, Адріано?

– Тому що я завжди відчувала твоє ставлення до мене, мамо! Твоє і батька. Зайва і непотрібна дочка, якої було б краще позбутися! Але правила пристойності не дозволяли. І міркування про те, що скажуть люди.

ВИКЛАДКА НОВИХ РОЗДІЛІВ КОЖНОГО ДНЯ, КРІМ НЕДІЛІ

СЬОГОДНІШНІ ЗНИЖКИ:

ВТІКАЧКА З СУТІНКОВОГО СВІТУ-2

Кривавий Притулок – місце, де новообернені вампіри проходять остаточне переродження. Чи могла я уявити, що воно стане для мене не лише особистим пеклом, а й відкриє нові можливості. А ще те, що саме тут я зустріну своє перше кохання?
Тільки як бути, якщо коханий перебуває під владою стародавньої двохтисячолітньої вампірки? На мене ж саму зазіхає сам Володар! А тут ще й визначатися треба, кого я хочу визнати за Господаря. Голова йде обертом!
Але я все одно знайду спосіб утекти. Причому не сама, а з коханим! Залишилося придумати, як це зробити.

 

ПРИЄМНОГО ЧИТАННЯ!

Мої соцмережі, де можна знайти різні цікавинки про мої книги. 

    

6 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Ганна Літвін
12.10.2026, 10:34:52

Бідна Адріана...

Марина Сніжна
12.10.2026, 10:53:45

Ганна Літвін, так, на жаль(
Дякую за коментар до блогу!

avatar
Marina
12.10.2026, 10:28:57

Це реально боляче, коли вроді така сама дитина, як і її сестра, а всю любов, ніжність і підтримку отримує лише одна з них. Ще хоча б знала причину, а так... Уявляю як Адріані обідно((

Марина Сніжна
12.10.2026, 10:53:19

Marina, це дійсно так(
Дякую за коментар до блогу!

avatar
Татія Суботіна
12.10.2026, 10:27:20

Адріану шкода, ще й підтримки нема звідки чекати...

Марина Сніжна
12.10.2026, 10:52:27

Татія Суботіна, саме так вона і почувається, на жаль(
Дякую за коментар до блогу!

avatar
Марія Залевська
12.10.2026, 10:26:09

Скільки болю в цій красуні (((

Марина Сніжна
12.10.2026, 10:52:04

Марія Залевська, так, на жаль(
Дякую за коментар до блогу!

avatar
Анна Лінн
12.10.2026, 10:22:30

Занадто вона теж імпульсивна. Хто зна, що там було у минулому мати та тато.

Марина Сніжна
12.10.2026, 10:51:47

Анна Лінн, мало хто в її віці ставить себе на місце батьків))
Дякую за коментар до блогу!

avatar
Мрія Чарівна
12.10.2026, 10:19:29

Бідна дівчина! Видно, що їй накипіло(

Марина Сніжна
12.10.2026, 10:51:19

Мрія Чарівна, ще й як))
Дякую за коментар до блогу!

Інші блоги
Пишеш книгу — переживаєш усе✨️
Мені здається, автори переживають не менш сильні емоційні гойдалки під час написання книг, ніж їхні власні персонажі. Спочатку співчуваєш героям. Потім натхненно влаштовуєш їм пригоди. А тоді дивишся на написане
Біль навпіл. Знаю це. Відчуваю це.
Привіт, мої любі Спокусники! Новий розділ: “Не такий ти й святий” 18+ Знаю, що її серце розривається на шматки, як і моє. Ми одне ціле. Біль навпіл. Знаю це. Відчуваю це. Я винен, що тобі болить. Пробач,
красиві цифри
До книги Щоденник служниці Дякую за підтримку, яка мене надихає! І наприкінці робочого тижня - невеликий мем з Ярославом, який втомився від бюрократії:
Як народжуються мої вірші…
Між сиренами і тишею Анотація до книги "Між сиренами і тишею" Ця збірка — про життя, яке триває між повітряними тривогами й рідкісними хвилинами спокою. Про любов, що вчиться долати відстані. Про тих, кого чекають,
20 розділ. Нове обличчя — старі привиди
Привіт всім читачам Забороненого Кадру!❤️ Іноді, щоб вижити, доводиться залишити позаду не лише минуле, а й частину себе. Після страшної втрати Настя опиняється сам на сам із чужою країною, небезпекою та необхідністю
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше