Спойлер | Чужі помилки — її вибір

А якщо ти повториш чужу помилку, навіть не усвідомлюючи цього?

******

— Тоді чому Додола обрала Перуна? — запитала я.

Світлана на мить відвела погляд.

— Бо тоді була впевнена, що робить правильний вибір.

— А Велес? Він же кохав її. Чому не забрав?

— Бо Додола прийшла до нього не для того, щоб він вирішив усе за неї.

Я згадала Власа. Його мовчання. Його слова про те, що він чекатиме. І те, як він жодного разу не намагався схилити мене на свій бік.

— Ти боялася, що я повторю її помилку? — тихо запитала я.

— Я боялася, що ти зробиш вибір лише тому, що хтось переконає тебе: саме так буде правильно.

Її слова боляче влучили в ціль.

— А якщо я зроблю той самий вибір?

Світлана не відвела погляду.

— Тоді це буде твій вибір.

— Навіть якщо він виявиться помилковим?

— Навіть тоді.

Вона помовчала, а потім додала:

— Не все, що схоже на минуле, повинно закінчитися так само.

І вперше за весь цей час я замислилася не над тим, кого маю обрати.

А над тим, чого хочу сама.

А ви вірите, що можна не повторити помилок минулого, навіть якщо історія здається до болю знайомою?

https://booknet.ua/book/narechena-velesa-b459788

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Історія про квіточку (оновлення Порталу)
В «Порталі у Гріх» наша читачка ненадовго перетвориться на садівницю. Дбайливу, турботливу і вмілу. Бо наша дівчинка знайшла собі квіточку посеред великого поля інших квітів. Таку ніжну, невинну, гарну, що зовсім
Як народжуються мої вірші…
Між сиренами і тишею Анотація до книги "Між сиренами і тишею" Ця збірка — про життя, яке триває між повітряними тривогами й рідкісними хвилинами спокою. Про любов, що вчиться долати відстані. Про тих, кого чекають,
Пишеш книгу — переживаєш усе✨️
Мені здається, автори переживають не менш сильні емоційні гойдалки під час написання книг, ніж їхні власні персонажі. Спочатку співчуваєш героям. Потім натхненно влаштовуєш їм пригоди. А тоді дивишся на написане
Біль навпіл. Знаю це. Відчуваю це.
Привіт, мої любі Спокусники! Новий розділ: “Не такий ти й святий” 18+ Знаю, що її серце розривається на шматки, як і моє. Ми одне ціле. Біль навпіл. Знаю це. Відчуваю це. Я винен, що тобі болить. Пробач,
красиві цифри
До книги Щоденник служниці Дякую за підтримку, яка мене надихає! І наприкінці робочого тижня - невеликий мем з Ярославом, який втомився від бюрократії:
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше