Пояснення.

Всім привіт!

Мені не хочеться виносити все на загал, тому напишу коротко. Але й пройти повз цю тему не вийде. Цей блог містить лише пояснення.

Відсьогодні мої обкладинки можуть бути схожі на ваші. І це не тому, що я їх у когось вкрала, а тому, що ШІ часто генерує схожі, точніше ідентичні зображення. Назви книг теж будуть схожими. Чому я мушу змінювати назву, тільки через, то що хтось першим написав іншу свою книгу. 

Як я до цього дійшла? Спочатку створила одну обкладинку, а пізніше побачила таку ж в іншої авторки. "Ну все, — думаю, — ШІ — це зло, більше не буду робити їх сама, краще купуватиму у дизайнерок". І знаєте що? Життя знову підносить сюрприз: дивишся на банер іншого автора й бачиш там свою героїню з обкладинки! Відрізняються лише деталі — ніби сестра-близнючка.

Тому я більше не прагнутиму надзвичайної оригінальності у створенні обкладинок. Що зліпить ШІ — те й буде. 

Дякую за увагу! ❤️

Інші блоги
Золотий Цвіт Папороті - 9
Радий вітати вас у новому випуску рубрики «Золотий Цвіт Папороті», де кожен літературний герой знаходить свою особливу квітку — символ характеру, внутрішньої сили та неповторної історії! Кажуть, справжня сутність
Сьогодні розкриємо декілька таємниць Стронга...
Вітаю читачів що слідкують за історією Місандеї )) У книзі >>> Вибір Місандеї<<< Сьогоднішня глава( вийде о 18:00) розповість вам про переживання, думки і бажання татуся Місандеї. Лорда Стронга Айсвента, мага
А з чого почалася ваша любов до улюбленого жанру
Привіт, мої любі читачі! Сьогодні мені стало цікаво, а чи є у вас серед книжкових жанрів один особливий, до якого хочеться повертатися знову і знову? І якщо такий є, то з чого почалася ваша любов саме до нього? Можливо,
Угадайка назви новинки та сюпризи
Вітаннячка! Я до вас знову з гарними новинами та обіцяною вгадайкою назви. Усе просто: ромком «Жінка на годину» вже закінчується (сьогодні буде опубліковано три розділи), настає час для новинки. З іменами героїв ми
Він не знає, кого покохав
З упертістю, що вже межувала з люттю, я вгризалася лопатою в землю, викопуючи могилу. Яма сягала мені вже по пояс, а клятого ящика все ще навіть не було видно. І все це я робила не заради видовища. Мені потрібно було переконатися:
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше