Вода прийшла

Мої любі, у мене новина, від якої я сама досі трохи тремчу: друга книга циклу «Стихії природи» вже чекає на вас!

Вода. Полюби мене.

Пам'ятаєте Андрія? Того, що завжди стоїть за пультом, мовчить, тримає на собі весь гурт і червоніє, коли одна мідна блогерка кричить на нього через увесь зал про мікрофони? Так от. Тепер його черга.

Андрій - вода. Спокійний, надійний, той, хто ніколи нічого не просить. Бо колись його навчили, що любов треба заслужити. Дана - сірник. Двоє дітей, мідний їжак на голові, хаос замість плану і клятва, що жоден чоловік більше не вартий її страждань.

Ця книга про те, як це, коли тебе люблять не за те, що ти робиш, а просто за те, що ти є.

Її можна читати окремо, але якщо ви вже знайомі з Дем'яном і Жанною з книги Вогонь. (не) зникну назавжди, вас чекає багато зустрічей зі старими друзями. І так, уважні читачки помітять, що Міша вже усміхається в телефон і каже «потім».

Читайте, пишіть мені в коментарях, сваріть Андрія за мовчання і Дану за впертість, захищайте їх, ставте сердечка. Я все читаю і всьому радію, як Даринка новій коробці шкарпеток.

А тепер налийте собі каву. Можна з корицею.

І ласкаво прошу до Львова.

18+. Хепі-енд гарантовано.

Ваша Ава Ніксон.

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Пишеш книгу — переживаєш усе✨️
Мені здається, автори переживають не менш сильні емоційні гойдалки під час написання книг, ніж їхні власні персонажі. Спочатку співчуваєш героям. Потім натхненно влаштовуєш їм пригоди. А тоді дивишся на написане
Як народжуються мої вірші…
Між сиренами і тишею Анотація до книги "Між сиренами і тишею" Ця збірка — про життя, яке триває між повітряними тривогами й рідкісними хвилинами спокою. Про любов, що вчиться долати відстані. Про тих, кого чекають,
красиві цифри
До книги Щоденник служниці Дякую за підтримку, яка мене надихає! І наприкінці робочого тижня - невеликий мем з Ярославом, який втомився від бюрократії:
Робота, що змінює все...
Після всіх бурь, недовіри та гірких одкровень настає момент для чесності. Вони зняли маски: він розповів про шрами минулого, вона — про роки життя в тіні власної сестри. Здавалося б, після цього набагато простіше розійтися
20 розділ. Нове обличчя — старі привиди
Привіт всім читачам Забороненого Кадру!❤️ Іноді, щоб вижити, доводиться залишити позаду не лише минуле, а й частину себе. Після страшної втрати Настя опиняється сам на сам із чужою країною, небезпекою та необхідністю
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше