Серце мертвої богині. Чарівні візуали

Серце мертвої богині
(містика, детектив)

Кошеня ледь не стукнуло лапкою по черепу, і той раптово клацнув щелепою. Блиснули зелені очниці. — Я назву тебе Тінню, — сказала я. — Сомбра. Чуєш, малюку? Тобі подобається твоє ім’я? — Що за дурне ім’я для цієї істоти? — пролунав скрипучий старечий голос. — Буенос тардес, Рамона. У жаху я обернулася на такий знайомий голос. Рамоною мене називали родичі з боку батька. Біля етажерки з книгами та статуетками мерехтів примарний силует старенької жінки в традиційному мексиканському стилі — довга сукня з квітковим орнаментом і візерунчасте широке пончо з щільної темно-коричневої тканини. Комір був зав'язаний на червоні стрічки, а суворі чорні очі-маслини втупилися в мене. Кошеня зашиплов, дивлячись на привида, і спробувало сховатися за мою руку. — Ти з дитинства підбирала всіляку нечисть, — з огидою кинула старенька і блискучою хмаринкою підпливла ближче до мене. — Пам’ятаєш, як притягла додому демона перехрестя?

Ще більше цікавого тут

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Асея Мітрель
11.10.2026, 01:30:10

Дуже гарно ❤️

Юлія Рудишина
11.10.2026, 01:35:51

Асея Мітрель, дякую!

avatar
Анна Потій
11.10.2026, 01:13:56

Які атмосферні візуали!❤️❤️❤️

Юлія Рудишина
11.10.2026, 01:14:13

Анна Потій, щиро дякую))) сама не можу намилуватися)

avatar
Ханна Грей
11.10.2026, 00:52:28

❤️❤️❤️

Юлія Рудишина
11.10.2026, 00:52:58

Ханна Грей, дякую)

Інші блоги
Пишеш книгу — переживаєш усе✨️
Мені здається, автори переживають не менш сильні емоційні гойдалки під час написання книг, ніж їхні власні персонажі. Спочатку співчуваєш героям. Потім натхненно влаштовуєш їм пригоди. А тоді дивишся на написане
Як народжуються мої вірші…
Між сиренами і тишею Анотація до книги "Між сиренами і тишею" Ця збірка — про життя, яке триває між повітряними тривогами й рідкісними хвилинами спокою. Про любов, що вчиться долати відстані. Про тих, кого чекають,
красиві цифри
До книги Щоденник служниці Дякую за підтримку, яка мене надихає! І наприкінці робочого тижня - невеликий мем з Ярославом, який втомився від бюрократії:
Робота, що змінює все...
Після всіх бурь, недовіри та гірких одкровень настає момент для чесності. Вони зняли маски: він розповів про шрами минулого, вона — про роки життя в тіні власної сестри. Здавалося б, після цього набагато простіше розійтися
20 розділ. Нове обличчя — старі привиди
Привіт всім читачам Забороненого Кадру!❤️ Іноді, щоб вижити, доводиться залишити позаду не лише минуле, а й частину себе. Після страшної втрати Настя опиняється сам на сам із чужою країною, небезпекою та необхідністю
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше