На моє щастя, за столом у приймальні сиділа Аманда. Вона схилилася над планшетом із заплаканими, червоними очима. Почувши звук дверей, що відчинялися, вона недбало кинула, навіть не підводячи голови:

— Я ж попросила не заходити, мені потрібно закінчити звіт…

— Амандо… — мій голос прозвучав сухим, хрипким шелестом.

Вона здригнулася й повільно підняла погляд.

Планшет вислизнув із її ослаблих пальців і впав на підлогу. Обличчя Аманди миттєво втратило всі барви, ставши білішим за лікарняне простирадло. Вона схопилася, збивши стілець, і в жаху притиснулася спиною до стіни, дивлячись на мене широко розплющеними очима, сповненими дикого шоку.

— Т-Тайро?.. — затинаючись, видихнула вона, хапаючи ротом повітря. — Цього... цього не може бути... Ти… ти мертва!

Читати далі: Другий шанс. Чуже тіло

П.С.: Вибачте, читачі. Я допустила помилку при викладці, не виклав 31 главу. Сьогодні її додала. Але ніхто мені не написав, що її було нема ) 

Гарних прочитань!