Додано
08.10.26 20:54:27
Вона забула його, але він все ще бореться за неї
Привіт, мої любі читачі!❤️
Сьогодні розповім про другу книгу дилогії — «Дружина Даниленка». Перші 20 розділів уже доступні безкоштовно.
Ліна після аварії не пам’ятає кількох місяців свого життя. Вона не пам’ятає ні заручин, ні чоловіка, ні того, що було між ними. Андрій знає, що втратив дружину, але не знає, як повернути її. Він хоче, щоб вона згадала, а вона хоче розібратися, хто з них говорить правду. А з минулого виринають таємниці, пов’язані з Міланою, і не всі вони безпечні.
"Це був не сон… Це. Був. Не. Сон… Це спогади… Я ж розуміла, що все надто реальним було… Розуміла і все таки відкидала ці думки…" — Ліна, 13 розділ.
Ліна так і не знає, що сталося з нею до аварії. І не знає, чому її чоловік дивиться на неї так, ніби від її відповіді залежить усе.
"— ... Ти моя, Вогнику! Назавжди. — Говорив він твердо зі сталлю в голосі.
— Ні. І ніколи не буду. Я вимагатиму розлучення і ніколи не повірю в те, що добровільно погодилась на цей шлюб." — Андрій і Ліна, розділ 15.
Що буде, якщо Ліна не захоче згадувати свого чоловіка та вимагатиме розлучення? І чи вплинуть таємниці, які вона ховає на їхній шлюб?
Приємного читання!
Таделія Росс
685
відслідковують
Інші блоги
— Що ти хочеш, щоб я зробив? Позбувся гарему? — Це більше не має жодного значення, — хитнула головою вже я. — Я не збираюсь у тебе нічого просити. Почувши це, чорт знову загарчав. Комусь, схоже, не подобались мої
У рамках безстрокового марафону Тетяни Грищак прочитала книгу Тиждень до Різдва авторства Анастасії Пармської Тепла історія кохання з ароматом кави, глінтвейну та фірмової настоянки пані Луцини! отут клікати на
Радий вітати вас у новому випуску рубрики «Золотий Цвіт Папороті»! І цього разу він буде найтемнішим за настроєм, наймістичнішим за атмосферою та, можливо, найнепередбачуванішим за своїми героями. Осінь добігає
Новий розділ♥️ Колишні. Я вас поверну: — Все буде добре, це лише подряпинка, - хочу її заспокоїти. — Там стільки крові, - голос її тремтить. — Нічого страшного, - стискаю її маленьку ручку. - Мене вилікують. Незначний
Або історія про те, чому Кріс не можна залишати без нагляду власних героїв. Усе почалося з того, що Кріс вирішила трохи відпочити. Усього на один вечір. Вона навіть не підозрювала, що в цей час відбуватиметься в її вигаданому
0 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВидалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати