Вітаю, друзі!

Три нові розділи уже на сайті! 

За традицією: статичні колажі подаю нижче, анімовані уже у моїх reels

– Ти подобаєшся мені, – сказала вона, повернувшись через плече. – Як ти мислиш, як підтримуєш. Ти не боїшся говорити про те, що відчуваєш, не брешеш і не ховаєшся. Це рідкість не лише для смертних. Серед занепалих і демонів, хай скільки вони живуть на світі – ті самі пороки, що руйнують і людей. Ти відрізняєшся від тих, кого я знала. І цим…вабиш мене.

Торнтон знервовано ковтнув, відвівши погляд. Белі все продовжувала, слова лились потоком. Вона нервувала не менше і від того йому було ще важче.

– Мені з тобою затишно, – видихнула вона. – Я говорю, що хочу, роблю, що хочу і знаю: ти будеш поруч і підтримаєш. Вислухаєш, даси пораду. З тобою я вірю, що все можна вирішити. Тому…я хочу, щоб ти був поруч. Просто…я останні кілька днів виношую цю думку і гадки не маю, як сказати про це. А зараз кажу як є, бо мене вже нудить від таємниць.

Джим втягнув повітря крізь зуби, збираючись із думками, яких у голові було аж занадто.

Сила Асмодея уже відчувалась значно чіткіше, неконтрольованих спалахів стало менше, а опіки, що йому лишила магія, нарешті починали сходити. Перш ніж йти до Рідлі, демон вирішив навідати сестру. З моменту свого повернення він із Беліал майже не спілкувався.

Сестра весь свій час присвячувала тому смертному. Асмодей не хотів заважати їм, хоч ставився до Торнтона трохи вороже, незважаючи на те, що загалом його аура була чистою, він не був підлим, не грав у ігри. Просто душа, що втрапила у цілу вареницю проблем і по смерті, нарешті шукав себе. Та сам факт, що Белі прихильна до когось викликав у Асмодея сумніви. Неначе жодний чоловік у всесвіті не був її гідним.

Хоч Белі він про це ніколи б не сказав. Вони не вміли бути щирими одне із одним і після того, як Асмодей дізнався, що є емпатом, ця думка не йшла йому з голови. Що як це можна виправити? Спробувати…спілкуватись нормально? Раптом Белі це теж треба?

Він наблизився:

– Дай, допоможу.

Занепала кинула на нього роздратований погляд.

– З якого це переляку?

Він підхопив лійку, знизавши плечима.

– Цей сад важливий для тебе. А ти весь час вправляєшся тут сама.

– Стій! Ти робиш це неправильно, – вона перехопила лійку. – Ці квіти треба поливати з-під низу.

– А яка різниця? Вони ж під відкритим небом. Дощу начхати як поливати ті квіти – литиме згори.

Рідлі мовчки похитала головою, поливаючи квіти так, як вважала за потрібне. Асмодей замислено слідкував за її рухами. За довгими пальцями, що обережно перехоплювали тендітні пагінці, за пишними віями, що відкидали тіні на вилиці, каштанове кучеряве волосся, що у сонячнім освітленні здавалось бронзовим.

– А, що Рідлі? 

Асмодей знизав плечима.

– Куслива пані, – всміхнувся Люцифер. – Певно, весело тобі.

Демон підвів очі.

– Знаєш її?

– Не те що б…Та часом перетиналися.

Люцифер знизав плечима, відпивши.

– Сам знаєш, Гадріель був мені другом, та направду –  нерідко був ще тим відморозком. 

– Що тобі відомо?

– Ну, вони з Рідлі…

– Не про неї, – Асмодей подався вперед. – Розкажи про нього.

– Ще раз! Ти відпускаєш занадто рано!

Асмодей окинув Рідлі невдоволеним поглядом.

– Може, годі вже?

– Що? – пирхнула вона. – Вже стомився?

– Ні, бачу твою втому.

Занепала звузила очі:

– Ти мене читаєш?

– Розмріялась, – пирхнув він. – У тебе очі червоні.

– Не лізь.

– Прості питання тебе дратують?

– Мене дратує той, хто їх ставить, – здійняла підборіддя вона.

– А гарна вона…

Джим прослідкував за поглядом смертного. Беліал стояла трохи далі, заплющивши очі. Сонячні промені танцювали на її обличчі. Чорне волосся блищало, неначе у нього було вплетене справжнє срібло.

– Так…– відповів Джим, насторожуючись. – Гарна.

Він з силою відірвав погляд від Княгині Безодні, що ніжилась на сонечку.

⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘

Анотація до книги "Talis est Obsessio"

Talis est Obsessio (Така вже Одержимість)
Ніхто не застрахований від кохання. Ні демони, ні янголи, ні смертні. Хай якими прихильниками "нижчого" клеймують перших, якими прагненнями до "високого" виховують других, чи якими грішними вважають третіх. Ніхто не застрахований від пристрасті чи бажання. Та все ж, у вирі почуттів та пошуку сенсів варто визначити: це все ж любов, чи одержимість?

☝️

Клікніть на троп-картку, щоб побачити тизер до книги!

У блог додано статичні візуали, через проблеми з відображенням анімації. Анімовані візуали щодня публікується у моєму інстаграм. Кому цікаво побачити як оживають персонажі — запрошую.

Запрошую також до своїх соціальних мереж ☀️✨
(піктограми клікабельні)

Ваша, Кайла Броді-Тернер ❤️