Ні, я серьйозно? Як ви, мабуть, знаєте, я переписую цикл "Леді замку Саммерфелл". І там головна героїня - Ріам Хейл - отримала землі та замок за свої досягнення. Так би мовити, довела, на що спроможна. І це досягнення - подолання чуми. 

Але! Беремо до уваги, що світ цей - позбавлений магії. Не вийде написати так, що хтось змішав мандрагору з сечею дракона і вийшов середньовічний стрептоміцин. Але тут постає питання: "Як винайти сучасні ліки у 16-17 сторіччі?". 

Пу-пу-пу... Насправді... Якби потрібно було знайти який-небудь пеніцилін, то умовно можна було б змусити персонажів наїстися гнилого гарбуза. Ну, наприклад, від того ж голоду. Але пеніцилін не допоможе при бубонній чумі. А що допоможе? Ну, як я вище писав, допоможе стрептоміцин.

Але як його винайшли? Відповідь: "Грибок". Та якби усе було так просто... Стрептоміцин — антибіотик, що утворюється в процесі життєдіяльності променистих грибів роду Streptomyces. А цей грибок є... у землі... 

І тепер фраза "змусити персонажів їсти землю" заграла новими кольорами)) 

І в мене є 2 новини: гарна й не дуже. 

Почну з гарної - я знаю, як це можна обіграти сюжетно.

Погана - доведеться переписати 2 великих розділи, тож кнгига затримається. 

Пу-пу-пу...

А вас запрошую почитати Хуртовину - також неймовірну цікаву історію про хлопця, що потрапив у інший світ!