Скориставшись моєю паузою, Скай різко подався вперед і боляче схопив мене за волосся на потилиці.

Я зойкнула. Мої ноги підкосилися, і я повалилася на підлогу. Вже в наступну секунду Скай накрив мене своїм важким, гарячим тілом, притискаючи до каменю.

Він важко дихав мені в шию. Повільно, один за одним, він витягував із моєї оборонної форми заховані й не використані клинки. Вони з гучним передзвоном падали на підлогу.

«Гарно виглядаєш знизу» — пролунало в моїй голові його гаряче дихання, а я лише міцніше стискала губи. 

— І останній, — мовив він уголос.

Скай зубами й вільною рукою ривком витягнув ніж із власного передпліччя. Темна, густа кров закрапала прямо мені на топ і шкіру.

Я скреготнула зубами від його переваги:

— Я обріжу це… бісове волосся.

Скай ледь помітно усміхнувся, торкаючись губами моєї скроні:

— Не варто. Воно мені надто подобається.

— Ще одна причина… — почала я, намагаючись вирватися, але так і не договорила...

Оновлення уже в ваших бібліотеках:

✨Полонянка короля Повітря✨

❤️Щиро вдячна усім читачам за бестселер.❤️
Дуже радію, що історія знаходить своїх читачів і відгукується у ваших серцях.