– Змінився мій статус, але не змінилось моє становище. Моє життя досі в чужих руках, – Тоширо піджав губи та із сумом поглянув в обличчя Касандрі. Вона все побачила: він уже давно змирився.

– Чому? – ледь знайшла в собі сили, щоби видавити з себе це питання. Боялась почути те, що розчарує.

– У мене є ціль, задля досягнення якої я маю коритися, – по щоці Касандри потекла сльоза. Хітсугая зглотнув гіркий ком у горлі. 

– Чи можу я ще щось для тебе зробити?

– Прийди до мене уві сні, – він зробив коротку паузу. – Я все розповім тобі. І тільки там ми зможе бути разом, хоча б у підсвідомості.