❤️ ​Візуал до 7 розділу "Ставка на хижака". ❤️

Уривок:

— То що, — кажу я, беручи до рук меню переважно для того, щоб заховати за ним обличчя, — Плануєш годувати мене вишуканою їжею, щоб я забула, що ти мене, по суті, викрав? Хороший хід.

— Я нікого не викрадав, — відповідає він, відкидаючись на спинку стільця з виглядом людини, якій нема чого соромитися, — Я чемно запросив тебе на вечерю.

— Закинувши мене на плече, як мішок із картоплею.

— Деталі, — відмахується він, — Головне, що ти тут.

— Головне, що в мене досі болить плече від того, як ти мене тримав, — відрізаю я, хоч насправді нічого не болить, просто хочеться хоч якось позначити своє невдоволення.

— Можу поцілувати, щоб загоїлося швидше, — пропонує він із таким незворушним обличчям, що я на мить справді не розумію, жарт це чи пропозиція.

Щоки в мене спалахують густим рум'янцем, і я ховаюся за меню ще глибше.

Досить... поцілував вже раз...