Не пропустіть)

- Не дивись на мене так ..., - хрипко прогарчав Влад.
- Як?
Хлопець знову наблизився. Притулився чолом до мого. У запалених очах блиснули сльози.
- Я щосили тримаюсь подалі, Настя, - прохрипів ледве дихаючи. - Дах їде вже. Допоможи хоч трохи, га? Іди!
Тремтячою рукою він стер сльозинку, що покотилася по моїй щоці.
- Ти хіба не розумієш, що я потягну тебе за собою у прірву? Не розумієш?
І знову притулився до губ.
- Залиш мене, прошу!
- Добре, полетіли!
*******
Влад Сазонов некерований і небезпечний нахаба з темним минулим. Він із тих, від кого варто триматися подалі. А ще він брат мого хлопця. І нас божевільно тягне один до одного з першої зустрічі.