Знижки на всю темну серію!

Вітаю, любі читачки і читачі!

 

Сьогодні ваша авторка святкує День народження і пропонує вам у подарунок цілих три знижки❤️ Купуйте еротичні романи «Зроби мені боляче», «Тіло до тіла» і «Гріши зі мною» супервигідно саме сьогодні!

 

AD_4nXeAv_pfxEee3U488kr7tqTQ8MPQ3oxn0zwVfRdC_LfMrDRQP5e37HeSI85OZOKZmVsCGc4ZAI3YzjgBR5lLSo61DICSo5z9LKqI-6wzv6uaIuxTprhidUAfuAQO48ZNGk0x8wQf1RI=s2048?key=7-iMMeNoDov62QAPTJ9F7A

 

Уривок:

 

— Розв'яжи мені шнурівки на взутті.

Здуріти можна.

Роблю.

— А тепер зав'яжи.

Роблю.

Він знущається?

Клубок сум'яття всередині поглинає всі мої нутрощі, віддає важким ниттям то в горлі, то внизу живота. Щоки горять ще сильніше, коли відчуваю, що Данило дивиться на мене. Пригвинчена до місця цим його поглядом, я не можу й поворухнутись, дихаю через раз. Стискаю кулаки і намагаюся дати раду зі своїм тілом, яке починає дрібно тремтіти.

Господи, він же не чіпає мене. Зовсім. Не робить нічого, але від самих наказів, від ситуації зі мною щось коїться...

Данило ставить ноги рівно, кладе руки на підлокітники.

— Подивися на мене.

Нарешті піднімаю очі. Але краще б цього не робила. Чорнота його погляду глибшає, і я остаточно гублюся в ній.

— Що ти відчуваєш?

Раптом — пелена сліз на очах. Не потоп, але морось.

— Це принизливо, — шепочу, бо не здатна сказати гучніше.

— І тобі подобається.

ЧИТАЙТЕ КНИГУ ТУТ

 

AD_4nXfk7m5jSg3XZ8xd4MvM5ooYDAkuI5yao3Ftx5DK5h2S2JOtfDeiioQcl_lorLgqHPRzlZFSulmm7ok-c2EtuyxFL9W1geelNp3S4yqH5BA8uoXggkZrUVrXQ0PAVRNrwiXbPq_fD7o=s2048?key=7-iMMeNoDov62QAPTJ9F7A

Уривок:

— Ходи обійму, — пояснює.

 

— Чому це раптом? — Дивлюся на його розведені руки й гублюся зовсім. Нічого не розумію. 

 

— Я ж бачу, що тобі це зараз треба.

 

Дивна, але проста відповідь. Хочеться спитати: як бачиш? Я сама не бачу й не розумію, чого потребую в ці миті.

 

Ноги несуть мене за власною спонукою, поволі. Один крок, другий, третій — і я вже біля його широких грудей, на такій непристойній відстані, яку заведено дозволяти тільки найближчим. Тільки найближчим, і аж ніяк не чоловіку, якого вдруге бачиш.

 

Натан згортає свої руки навколо мене, заволікає в кільце обіймів, і обійми ті міцні й бережні. Одна його долоня приземляється між моїх лопаток, веде вниз рівно до талії й повертається до вихідної точки, не робить жодного зайвого сантиметра вниз. Інша лежить на моїй потилиці, несильно натискає, вкладає мою голову на бавовняну футболку, під якою — напнуті м’язи грудної клітки.

 

— Це називається aftercare в деяких… специфічних взаємодіях. — Мою вушну раковину лоскоче гарячий шепіт. — Але ти хитрунка. Ми мали ще разом сходити в душ, це було в пакеті «Body to Body». Наступного разу не відкрутишся.

 

ЧИТАЙТЕ КНИГУ ТУТ

 

AD_4nXcVliHEcftVYejrkIH3j1-qABbCsLTskMblOR1lzZL09ZoNinMv_ypbxZmOctoPbAb2KR13BuNr-KNiBCXxayFqObks8-Aa78c74Rm9EwZK2sDyTDQFiuw1qMJVEe0_douNsuISWw=s2048?key=7-iMMeNoDov62QAPTJ9F7A

Уривок:

— Якщо в тебе нікого немає, чи могли б ми спілкуватися більше? Іноді обідати разом, теревенити, проводити час… різними способами. Для початку. І, звісно, говорити по телефону.

Останнє речення звучить так, що не залишається сумнівів, які саме розмови по телефону має на увазі Лука.

— Чому б і ні? — Щосили роблю голос стриманим, хоча при цьому від радості теліпаю ногами й корчу мармизу. — Від сесії до сесії… Як там? Від сесії до сесії… живуть доміни весело.

— Ти кумедна. — Лука сміється.

— Чим це?

— Усім. Те, як ти говориш, як вмієш бути і владною пані, і милою дівчинкою, про яку хочеться подбати.

— Подбати? Такими словами ти мене по-справжньому спокушаєш.

— Я спокушаю?

Його здивування таке награне, що я сміюся. Раптом на язик проситься весела думка:

— Здається, кожній Єві суджено бути спокушеною лукавим. Або яким-небудь Лукою.

— Тоді… Гріши зі мною.

ЧИТАЙТЕ КНИГУ ТУТ


 

Читайте також роман у процесі «Вдруге за Вишневського» тут.

 

AD_4nXeBh_eCSaYrHfR37INAtLIQxof9Did__YaO30Rrk2s-MDzR2c5xFd_AhQcqhWL3399SC7wKToKl9NU8duuAXq-g3cAtWf0eLG2wXONByurmBspD9FqjIgceFmPB8hup4zGksVMSAQ=s2048?key=7-iMMeNoDov62QAPTJ9F7A

 

***

 

Більше новин від мене і спілкування у моєму телеграм-каналі.

 

Фото, роздуми, відео та цікава інформація про творчість — на моїй сторінці в інстаграмі.

 

Уривки з романів, можливість зворотного зв'язку — на моїй сторінці в фейсбуці.

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Анна Лір
06.10.2026, 05:43:35

Вітаю з Днем народження! Щастя і невичерпного натхнення! Книги шикарні, читала темну серію із великим задоволенням❤️❤️❤️

Устина Цаль
06.10.2026, 09:39:53

Анна Лір, Щиро дякую!)

Інші блоги
Перша передплата (+оновлення у подяку ❤️)
Я не можу підібрати слів наскільки я вдячна всім читачкам «Порталу у Гріх»! Щиро дякую за інтерес, актив, відгук і підтримку. ❤️❤️❤️ «Портал у Гріх» тепер надійшов у передплату. Тільки завдяки Вам. Ще кілька
нова книга.
я сьогодні опублікувала книгу " Пригоди Супер-Вовка 2". це друга частина книги " Пригоди Супер-Вовка". там книга починається з того як Вовк-Негатив задумав зачарувати усе місто ( Київ), щоб збирати темну енергію.
Яка вона — ваша Муза?
Декілька днів тому в одному з постів у блозі мені залишили коментар про Музу. І я задумалася… А дійсно, яка у мене муза? І чи є вона взагалі? Моя Муза — це така вибаглива панянка, яка інколи просто не дає мені спокою.
Твої книги нікому не потрібні?
А що робити, коли ті, кого ми вважаємо найближчими, кажуть: “Твої книги нікому не потрібні”? Підтримка від оточення — це те, чого так часто бракує письменникам. Не кожному пощастило мати друзів чи родину, які розділяють
Чи хтось здогадувався, що історія піде саме так?
Не очікувала, що мій попередній блог про підтримку викличе такий ажіотаж. Було неймовірно приємно читати ваші історії: хтось справді мав поруч людей, які вірили й надихали, а хтось, навпаки, залишався сам на сам зі своїми
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше