Пацики на моциках

Вибачайте за довгу відсутність, панове - але переміщення особового складу на нову локацію, це така підступна холера... Не така підступна, як одна леді з косою, та десь близько хх)) Але врешті переїзд завершений, і я знову в строю.

І - чергове оновлення Буднів Зла до вашої уваги!

Загін рухався лісовою просікою. Роллінгпіс – на чолі. Пролісок – поруч, з незмінною лютнею за плечима.

Лютня була все та ж, стара й пошарпана, як і одяг мандрівного барда. Він міг би вже давно змінити його на щось пристойніше – але, цитуючи його ж самого, “образ не можна втрачати”.

Зате, принаймні, від’ївся й привів себе до ладу. Став виглядати вже не якимось там волоцюгою… а волоцюгою, який стежить за собою.

Втім, за це б йому ніхто й слова не сказав – адже саме завдяки Проліску справа мала успіх. Точніше – завдяки складеній ним баладі про великого героя, що вже відійшов був від справ, але, втративши своє кохання через підступи прислужників Темряви, був змушений знов дістати зі скрині припалі пилом меч та обладунки.
...
Загін зростав, по мірі наближення до Темних Земель помалу перетворюючись на подобу маленької армії.

Спочатку почувся спів.

– Світанком біля моря, мрійним промінням сонця, аll up to you, аll up to you…

Пісня була невідома нікому з присутніх – але цікава. Голос, правда, був гиденький – ледь зачувши його, бажання викликати Едіка ставало нестримним та всеохоплюючим.
...
З-за дерева вийшов гоблін – і це точно був не звичайний зеленошкірий: за своє життя Роллінгпісу довелось перебачити їх не те щоб багато, та трохи довелося.
...
– Шо ви, пацики на моциках, з повним баком бензика? – з єхидним прищуром запитав він. –  Йдете бороти Зло – в ім’я Юрія Хмельницького та Конана з Кіммерії, який колись освоював для нас безкраї простори Криму? Але принцеса не в тому замку, Маріо!


Також у новому розділі ви дізнаєтесь:

 ✔️ хто не туди воює;
 ✔️ про деякі особливості гоблінської лінгвістики;
 ✔️ зрештою - хто кого надурив і що кому за це буде.

❀-❀-❀

Зло ласкаво запрошую!

А перша книга - осьде:

Долучайтесь до світів техномагії ;)

  

7 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Ой гоблін в 3д неприємніе емоції викликає))

Очерет
05.10.2026, 18:39:56

Аліна Чуйко (Hunter), Ну, він і не має бути приємним)))

avatar
Юлія Марченко
05.10.2026, 18:19:46

Гарні моцики))))

Очерет
05.10.2026, 18:31:35

Юлія Марченко, Ага, нічогенькі такі))

avatar
Ромул Шерідан
05.10.2026, 18:13:43

Пацики — дуже круті. Моцики — швидкі)

Очерет
05.10.2026, 18:19:04

Ромул Шерідан, Дякую))

avatar
Зодча Тіней
05.10.2026, 17:50:45

Який язикатий гобліни))))

Показати 2 відповіді
Зодча Тіней
05.10.2026, 18:10:57

Очерет, Тож, треба бігти і читати!;) Бо зна, на що той "красень" здатний)))

avatar
Дана Новак
05.10.2026, 17:55:27

☺️☀️

Очерет
05.10.2026, 17:58:12

Дана Новак, ☀️^..^

avatar
Анастасія Газе
05.10.2026, 17:41:49

Я так підозрюю гоблін трошки ісекайнутий? =)

Показати 3 відповіді
Очерет
05.10.2026, 17:53:27

Анастасія Газе, Він трохи знає про часи "любих друзів" ;)

avatar
Сергій Більцан
05.10.2026, 17:50:11

Шамана мочою верблюжою бензина розводиля, і моцики ні туда не їхать, ні сюда не їхать.)))

Очерет
05.10.2026, 17:53:01

Сергій Більцан, Добре, що в тому світі моциків немає... а то б дійсно нарозводив)))

Інші блоги
Летимо на шабаш?
Коментарі або життя?☠️ Ой, тобто, цукерки або життя?☺️ Є цукерки? А якщо знайду?❤️ Я тут до вас не з порожніми руками прилетіла, тож давайте вже несіть свої цукерки в мій казанок))) Новеньке оповіданнячко. Сподіваюсь,
Гаряче оновлення і палка знижка! 1.11.26
Або навпаки?))) ⭐️Ррррраз! ОНОВЛЕННЯ! Коли я беру Олесю за руку, то відчуваю, що вона тремтить так само, як і я. — Тобі холодно? — схвильовано питаю, вдивляючись у її прекрасні світло-зелені очі. — Трошки, — зізнається
Boo knet челендж: створи костюм для Ш І
Геловін — це коли навіть ШІ має право на костюм! Вітаю всіх, хай буде не лячно, а весело! Не змогла пройти повз челендж Олесі Глазунової, бо тема мені болюче близька: мій ШІ теж заслуговує на свято. Він же стільки
Дублюю пост, бо чомусь зник!
Пані та панове, вітаю! Ми офіційно дійшли до старту нашої історії! І якщо чесно, я досі не можу повірити, що після всіх голосувань, підрахунків і моїх спроб не зламати собі мозок ми нарешті отримали готову основу для майбутнього
Happy Halloween! І ласкаво прошу до «дому»!
Саме сьогодні на Booknet вийшов перший розділ моєї гелловінської історії «Дім». У невеликому українському селі Вербове стоїть старовинна садиба Ліновських. За її стінами зберігається не лише історія кількох поколінь.
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше