Знайомтесь Ярина!

Який чудовий сон: пахне сухими травами й хвойним лісом, ледь чутно спів птахів. Так тихо й спокійно, що навіть не хочеться прокидатись.

Я розплющила очі — і зовсім нічого не зрозуміла. Мабуть, ще не прокинулась.

Сіла на ліжку, потерла повіки — картина навколо не змінилася. Невеличка кімната вся завішана пучками трав, біля вікна стоїть стіл із якимись незрозумілими механізмами, з іншого боку чорніє піч, а навколо — стелажі з дивними книгами й різноманітними баночками.

Мабуть, учора наслухалась щебету дівчат в автобусі, які обговорювали якийсь містичний серіал, от моя уява й зіграла зі мною дивний жарт. Дивний сон, сюжет зовсім не динамічний. Треба прокидатись.

Я заплющила очі й щосили ущипнула себе за ногу.

— Ай, щоб його!

Не діє. Метод неробочий.

Ну все, дах поїхав остаточно, і в мене галюцинації...