Запрошую вас поринути у світ роману «Знищ мене красиво».

​Ця історія вже повністю готова та офіційно отримала статус завершеної. Можна поринути в суцільне задоволення від сюжету, який можна прожити на одному диханні від початку до самого фіналу.

​Мої герої вже готові розкрити всі свої таємниці, оголити почуття та з нетерпінням чекають на вас на сторінках книги.

​Приємного читання!

​— Спробуй, люба. Але поки що ти міцно сидиш на моєму гачку і будеш робити те, що я скажу, — насміхаюся, що виводить її з себе ще більше. — Можеш істерити і погрожувати скільки завгодно, але  ти здаси позиції. Зробиш як я сказав. Не плутайся під ногами.

​Зціпивши зуби, вони різко втягує повітря. Ти диви, як завелася. Справжня дика, небезпечна кішка. Але виходу в неї немає. Я загнав її в кут, і ми обидва це чудово розуміємо.

​Я вже готуюся насолодитися її безсилою люттю і продовжити цю словесну екзекуцію, коли раптом краєм ока помічаю рух. Хтось впевненим, швидким кроком наближається до нашого столика, безцеремонно порушуючи мій особистий простір.

— Вітаю, Вів'єн! Не очікував тебе тут побачити, — раптом лунає над нами самовпевнений, глузливий голос.

​Я миттєво вловлюю ці фамільярні нотки. Повільно піднімаю погляд, відриваючись від обличчя Вів'єн, і намагаюся зрозуміти, де я вже бачив цю нахабну, засмаглу пику. І тут до мене доходить. Крістіан. Її колишній, той самий розпіарений тенісист. Ще й останнім часом його фотографії постійно миготять у світських хроніках.

​Дивлюся на Вів'єн. Дівчинка відверто розгубилася. Вона на мілісекунду напружилася, в очах – розпач.

​Але ні. Як би мені не було приємно дивитися на те, як вона втрачає свій крижаний контроль, я не збираюся бути свідком того, як вони почнуть з'ясовувати свої жалюгідні стосунки просто зараз. А здається, саме це і назріває. Зараз тільки я маю право з неї знущатися. Тільки я можу заганяти її в кут. Нехай цей хлопчик із ракеткою дочекається своєї черги, десь у наступному житті, коли я отримаю свій контракт і виплюну її.

​— Крістіан Гейл, — тенісист повертається до мене і простягає руку для знайомства. Блискає ідеальною голлівудською усмішкою. Верне від нього.

​— Даміан Восс, — сухо відповідаю на рукостискання, стискаючи його долоню трохи сильніше, ніж вимагає ввічливість.

​Не подобається мені цей тип. Якийсь він слизький, несправжній. Можливо, всі ці відомі спортсмени такі, а можливо, це просто якась особлива порода гівнюків. Пахне смаженим. Треба негайно здихатися його, поки він не зіпсував мені мій власний план знищення Вів'єн.

​— Вів'єн, можна з тобою поговорити? Ходімо до мого столика. Всього п'ять хвилин, — Крістіан знову переключається на неї, та нахабно свердлить її очима.

​Невже вже покинув свою останню вертихвістку і хоче на Вів'єн відігратися? От же ж самовпевнений шматок ідіота.

​— Перепрошую, — владно і жорстко перериваю, не давши їй навіть можливості відкрити рота. Звучить так, ніби я віддаю наказ підлеглому. Але байдуже.  — Ви перервали ділову вечерю. Давайте ви перенесете вашу дуже важливу розмову на інший день.

​Крістіан завмирає. Бачу, що він хоче щось сказати, якось огризнутися, але зустрічається з моїм важким, темним поглядом. Я дивлюся на нього так, як дивлюся на конкурентів перед тим, як розірвати їхні компанії на шматки. Помітно губиться.

​— Як скажете... Вдалого вечора, — злісно цідить крізь зуби, різко розвертається, і йде геть.

​— Ти міг би не втручатися?! — одразу ж озивається стервочка, злобново блискаючи очима. — Я сама могла його на місце поставити!

​— Ми не договорили. Не люблю, коли мене перебивають, — спокійно відрізаю, відпиваючи вино.

​— Ну звісно. Містер Центр Всесвіту.

​— Що таке? — демонструю цинічну усмішку. — Може, скучила за своїм колишнім і хотіла пограти в його ігри?

​— Звідки ти взагалі...? — осікається. Здивувалася. Шах і мат стервочко.

​— Я все знаю, Вів'єн. Я ж казав. Потім будете з'ясовувати ваші недостосунки.

​Дивлюся, як вона нервово, але так диявольськи звабливо облизує свої пухкі губи. Чорт, це змушує мене напрягтися. Але треба віддати їй належне — вона швидко бере себе в руки. Секунда, і вона вже не нервує, знову натягнула свою корпоративну броню. Молодець.

​Подумки зловтішаюся.

Мабуть, до психолога ходила. Такі дівчатка з амбіціями завжди пропрацьовують свої недостосунки на кушетках мозкоправів. Ллють сльози за втраченим коханням, шукають себе... Терпіти не можу всі ці рожеві соплі і драми. Саме тому мені потрібен тільки секс, чистий і без зобов'язань. Аліса мені чудово підходить. Жодних розмов про почуття, тільки розсуває ноги коли я захочу. Просто гарна картинка. Справжній скарб.

https://booknet.ua/book/znishch-mene-krasivo-b457983