Сьогодні був противний день, тому тримайте позачергову проду на книгу «Відьмина служба підтримки 2» опівночі. 

— Він такий… Ідеальний! Виважений! Красивий…! Я таких раніше лише в книжках бачила…

— В яких…? — обережно поцікавилася, згадуючи, що міс Валорі фанатка кривавих трилерів. Ще й таких, щоб прям масово всіх вбивали з особливою жорстокістю. Віддати її в руки до одного з таких маніяків якось не дуже хотілося. Вона у мене одна така… Терпляча.

А також забігайте до закінченої історії “Катастрофа для слідчого”. 

Цитата:

— Скажу, що ти до біса…

— Спокусливий? — допоміг він підібрати мені слова. — Так і хочеться, щоб я домагався?

— Ти мені будеш це згадувати до самого ранку? — подивилася на нього з-під лоба, картаючи свій дурний язик. — Я просто не подумала та ляпнула перше, що спало на думку.

— У твоїй голові були думки про те, як я домагаюся тебе? — чоловік склав руки на грудях й переможно став розглядати моє обличчя. — Сподіваюся, тобі це хоча б сподобалося. 

— Як бачиш, жахнулася від однієї уяви, — відрізала. 

— Можливо, у тебе просто занадто погана уява? — розсміявся він, заплющуючи свої очі на кілька хвилин. — Хочеш, допоможу тобі з нею?

— Дякую, я сама якось справлюсь з цим. 

— Будеш сама думати про це і сама справлятися? — ніяк не вгамовувався він. — Із задоволенням подивився б на це. Але, певно, іншим разом. Боюся, що з цим вже не справлюсь я. Тому… Гарної тобі ночі, Хайлі. 

★  ТікТок    ★   Інстаграм  ★    Ютуб

Якщо вам сумно, заходьте в Телеграм побалакати