Сьогодні вирішила започаткувати нову традицію, розповідатиму Вам ірландські історії. Ця країна дуже полюбляє всілякі історії, легенди про вікінгів, тролів, гоблінів, тому, приєднуйтесь, буде цікаво!!!

    У 1705 році ірландка Марджорі МакКолл померла від гарячки. Її поховали якнайшвидше, щоб запобігти поширенню хвороби. Жінку поклали в труну з коштовною каблучкою, яку чоловік не зміг зняти з її руки через набряк.

    Це привернуло увагу злодіїв, які грабували могили. Того самого вечора, поки земля ще була пухкою, вони розкопали могилу й витягли труну. Не зумівши зняти каблучку, вирішили відрізати палець. Щойно з надрізу виступила кров, Марджорі опритомніла після коми, у яку впала вдень, сіла в труні й закричала.

   Подальша доля злодіїв залишилася невідомою. За одними переказами, вони впали замертво від страху, за іншими, втекли, не озираючись. Марджорі вдалося вибратися з труни, і вона вирушила додому.

   Її чоловік, Джон МакКолл, був удома з дітьми, коли почув стукіт у двері. Він сказав дітям: «Якби ваша мама ще була жива, я б заприсягнувся, що це вона стукає». Відчинивши двері, він побачив Марджорі в поховальному вбранні. З її руки крапала кров. Чоловік упав замертво. Його поховали в труні, яку звільнила дружина.

    За легендою, Марджорі прожила ще багато років, знову вийшла заміж і народила дітей. Коли її життя справді добігло кінця, жінку поховали на тому самому кладовищі Шенкілл у Лургані, в Ірландії.

   Її надгробок зберігся. На камені написано: «Жила один раз, похована двічі».